Філіпченко Л.Л., Слінченко М.З., Сидоренко О.М.
Український НДІ промислової медицини

 

Об’єктивної клінічної діагностики пилового бронхіту не існує, відсутні або мало виражені лабораторні тести запалення.
Немає розуміння патогенетичної основи його розвитку. Мета дослідження: сприяти розробці методів ранньої діагностики. Методи: у 30 хворих з початковими, у 23 — з вираженими формами пилового бронхіту і у 10 — з силікотуберкульозом проводили бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ) з аналізом цитограм. Результати: у міру розвитку захворювання спостерігається достовірне зниження рівня місцевого клітинного імунітету за кількістю мононуклеарних фагоцитів (79,04%; 63,74%, 60,6%) з паралельним збільшенням кількості коніофагів (13,97%; 27,83%; 30,6%), зниження лімфоцитів в 1,6-2 рази, поява гігантських клітин Пирогова-Лангганса від 0,8 до 2%. В 74-76% в альвеолярних макрофагах знайдені зернисті включення, що фарбуються за Мухом. Висновки: в розвитку «пилового бронхіту» бере участь туберкульозна інфекція, що має спочатку прихований перебіг і клінічно проявляється «пиловим бронхітом»; пізніше приєднуються рентгенологічні зміни, характерні для силікотуберкульозу. Таким чином, одним із основних об’єктивних методів діагностики пилового бронхіту є вивчення бронхоцитограми БАЛ.

Читайте так же: