Черенько С.О., Петренко В.М., Клименко М.Т.
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України

 

Метою роботи було вивчення клінічної ефективності і мікробіологічної активності антибактерійних препаратів широкої дії у хворих з полірезистентним туберкульозом легень. Протитуберкульозні властивості антибіотиків вивчались по мінімальній бактеріостатичній активності на МБТ у щільному середовищі Левенштейна-Йенсена (Л-Й). Клінічна ефективність фторхінолонів — абакталу (Ф), цефалоспоринів — мефоксіну (Ц), макролідів — азітромі^ину (М), амоксиклаву (А), уназіну (У), тієнаму (Т), доксициіліну (Д) вивчалась у 70 хворих з полірезистентним туберкульозом в перші 2-4 місяці лікування, які отримували однаковий режим хіміотерапії, що включав ізоніазид, рифампіцин, канаміцин, етамбутол, піразинамід. Всі хворі були поділені на ідентичні групи по 10 осіб. Зникнення клінічних проявів хвороби, значне розсмоктування вогнищевої дисемінації та інфільтративних явищ у легенях, припинення бактеріовиділен- ня, регресія каверн через 4 міс. від початку лікування досягнуті у 90-100% пацієнтів у групах, де застосовувався абактал, тієнам, уназін, амоксиклав. При застосуванні доксицикліну, азітроміцину, цефалоспоринів такі результати досягнуті у 50- 60%. Встановлено, що в щільному середовищі Л-Й Ф затримують ріст МБТ в концентрації 1,2 мкг/мл, А — 10 мкг/мл, У 10 мкг/мл, М — 40 мкг/мл, Д — 5 мкг/мл, Т — 10 мкг/мл, цефалоспорини ріст МБТ не затримують.

Читайте так же:

Tags