[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Ячник А.І.
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України

 

Легенева гіпертензія спостерігається більш ніж при 100 захворюваннях. Особливо несприятливим перебігом та прогнозом характеризується синдром високої легеневої гіпертензії (СВЛГ). З метою визначення особливостей патогенетичної терапії СВЛГ на основі вивчення особливостей гемодинаміки та змін системи гемостазу обстежено 76 хворих віком від 18 до 68 років. Із них: 37 — з гіпоксичною легеневою гіпертензією (ГЛГ) на фоні хронічного обструктивного бронхіту, 33 — первинною легеневою гіпертензією (ПЛГ) та 6 — з хронічною постемболічною легеневою гіпертензією (ХПЕЛГ). Тиск у легеневій артерії, за даними венозного зондування серця, становив відповідно: 43+2 мм рт.ст., 110+8 мм рт.ст. і 70+4 мм рт.ст. Досліджено вплив на показники гемодинаміки малого кола кровообігу, функцію зовнішнього дихання і газовий склад крові вазодилятуючих препаратів різних груп: артеріолодилятатора апресіну, вену- лодилятатора молсідоміну, препарату змішаної дії празозіну, а також есенціальних фосфоліпідів (ЕФ) — есенціале та ліпо- стабілу, аналогу енкефалінів — даларгіну. Встановлено, що при ГЛГ ефективними є апресін, ЕФ і меншою мірою — пра- зозін; при ПЛГ — молсідомін та в меншій мірі — ЕФ; при ХПЕЛГ — однаково ефективні молсідомін і ЕФ. Для хворих ГЛГ характерними є ознаки гіперагрегації тромбоцитів, для ХПЕЛГ — гіперкоагуляція та помірна гіперагрегація тромбоцитів, при ПЛГ зміни можна оцінити як сукупність тромбо- геморагічних синдромів. У зв’язку з цим діпірідамол, враховуючи механізми його дії, є ефективним лише у хворих з ХПЕЛГ та ГЛГ.

Читайте так же:

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.