Осійський І.Ю., Осійська Л.В., Петрук І.А., Пшеворський В.Я., Мадера В.Й.
Вінницький медичний університет ім. М.І. Пирогова

 

За останні роки внаслідок економічних, соціальних, екологічних умов серед уперше захворілих з деструктивним легеневим туберкульозом значно зросла питома вага хворих з ПР МБТ до АБП. Серед 792 осіб, які лікувались в 1994—1997 pp. — у 114 (14,4%) виявлена ПР МБТ до АБП. ПР до одного АБП виявлена у 45 (39,4%), 2 — у 32 (28%), 3 — у 17 (15%), 4-у 15(13,2%), 5 у 5 (4,4%). Полі- резистентність була у 60,6%, ПР до Р була у 6 (5,2%), до І — у 18 (15.8%), до С — у 21(18,4%), до Р+І — у 17 (14,9%), до І+С — у 10 (8,7%), до С+Е — у 5 (4,4%), до Р+І+С — у 9 (8%), до Р+С+Е у 8 (7%), до Р+І+С+Е — у 15 (13,2%), до Р+І+С+Е+К — у 5 (4,4%). У осіб з полірезистентністю, крім АБП, до яких збереглась чутливість МБТ, призначали фторхінолони, макроліди, аміноглікозиди, що значно здорожує лікування. Наявність ПР МБТ до АБП погіршує ефективність лікування, збільшує тривалість перебування в стаціонарі. Після 10 міс. лікування у 63 осіб (55,3%) досягнуто рубцювання каверн та припинення бактеріовиділення, у ЗО (26,3%) — бактеріовиділення припинено, але каверни не рубцюються, у 21 (18,4%) — бактеріовиділення продовжується і каверни не загоюються. (Р — ріфампіцин, І — ізоніазид, С — стрептоміцин, Е — етамбутол, К— канаміцин).

Читайте так же:

Tags