Соціально-побутові умови проживання жителів села, метою даної роботи було вивчення можливості повноцінного лікування і реабілітації хворих на хронічний бронхіт в умовах денних стаціонарів (ДС).
Під спостереженням був 231 хворий на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) та необструктивний бронхіт (ХНБ) у віці від 20 до 60 років; хворі проходили курс лікування та реабілітації в пульмонологічних ДС, організованих при центральній районній та дільничній лікарні, а також чотирьох сільських лікарських амбулаторіях. Контролем були 137 хворих на ХОБ та ХНБ у віці від 16 до 69 років, які лікувались у цілодобовому стаціонарі. В результаті проведених клініко-лабораторних та інструментальних досліджень виявлено, що при відповідній організації лікувально-реабілітаційного процесу ефективність лікування і реабілітації хворих на хронічний бронхіт у денному стаціонарі не поступається цілодобовому. Розширення мережі денних стаціонарів і показань до оздоровлення і реабілітації в них пацієнтів дає змогу зменшити кількість занедбаних випадків і ранньої інвалідизації хворих, особливо сільських жителів, а також скоротити кількість ліжок у стаціонарах лікарень.

 

ОГЛАВЛЕНИЕ

Читайте так же: