Сміян С.І., Масик О.М., Жулкевич І,В., Олійник О.В., Цяпа Ю.М., Жукінська Л.Ф.
Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

 

Проблема остеопорозу на сьогодні є достатньо актуальною в медико-соціальному аспекті. Виявлення факторів ризику і своєчасність терапевтичного втручання дозволить попередити грізні ускладнення втрати кісткової тканини. Тривале лікування глюкокортикоїдами належить до вагомих причин зменшення мінеральної щільності кісток. Метою нашого дослідження було виявити вплив гормонзалежного варіанту бронхіальної астми на стан кісткової тканини. Мета дослідження була реалізована за допомогою рентгенівського денситометра DPX-A з подвійною енергією, на якому вивчали показники мінеральної щільності кісткової тканини (BMD в г/см2) в 4 поперекових хребцях і в 5 ділянках стегнової кістки. Отримані дані порівнювались з аналогічними в репрезентативних групах здорових людей з використанням комп’ютерної обробки даних. Результати досліджень показали, шо явні ознаки остеопорозу спостерігались у жінок з бронхіальною астмою в постменопаузальному періоді і з тривалістю використання кортикостероїдів протягом 10 років. Ця група склала 20% від загальної кількості хворих і показник BMD коливався в межах втрати кісткової тканини від 38,4% до 40,2%. У хворих бронхіальною астмою, які приймали глюкокортикостероїди в межах 3-8 років, знайдені явища остеопенії (втрата кісткової тканини в межах 11,3 — 15,4%). Пацієнти, які отримували глюкокортикостероїди до 3-х років, мали нормальний показник мінеральної щільності кісткової тканини хребта і стегон. Таким чином, можна зробити висновок, що тривалий прийом глюкокортикоїдів сприяє виникненню глюкокор- тикоід-індукованого остеопорозу у хворих на бронхіальну астму. Відсутність до цього часу профілактичних заходів щодо запобігання втраті кісткової тканини у хворих на бронхіальну астму відкриває нові показання до проведення денситометрії і розширення програми терапевтичної корекції змін при бронхіальній астмі.

Читайте так же:

Tags