Корнага С.І., Мельник В.П.
Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер

 

Метою дослідження було вивчення функції зовнішнього дихання (ФЗД) у 124 хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду в процесі тривалої хіміотерапії. Поряд із загальноприйнятим комплексним обстеженням хворих, досліджувалася ФЗД за допомогою пневмотахографа “Пулма 01” до лікування, через 1, 2. З, 4, 6 і 8 місяців антибактеріальної терапії. Перші 2-3 місяці хіміотерапія проводилася ізоніазидом, ріфампіцином, стрептоміцином, етамбутолом (піразинамідом), в подальшому стрептоміцин відміняли і лікування продовжували 2-3 протитуберкульозними препаратами. В інтервалі від 2 до 4 місяців хіміотерапії на фоні вираженої позитивної клініко-рентгенологічної і лабораторної динаміки відмічено покращення показників ФЗД. В подальшому наступало вірогідне зниження деяких з них, зокрема погіршувалася прохідність дрібних і середніх бронхів, а також спостерігалося зменшення повітроємності легень, що, напевно, було зумовлено репаративними процесами, розвитком пневмофіброзу і негативним впливом протитуберкульозних препаратів. Своєчасне застосування адекватних патогенетичних засобів у переважної більшості хворих запобігало цим небажаним змінам ФЗД, оскільки кінцевою метою тривалого лікування є не лише закриття порожнин розпаду і знебацилення, а й функціональна реабілітація хворих.

Читайте так же: