Куцик Р.В.
Івано-Франківська державна медична академія

 

Стафілококовій мікрофлорі належить одне із чільних місць в етіологічній структурі захворювань респіраторного тракту, в тому числі легень. Протягом останнього часу зростає увага дослідників до метіцилін-резистентних стафілококів, які репрезентують друге покоління антибіотикорезистентних мікроорганізмів. Тому нами докладно вивчені біологічні особливості та чутливість до 34 антибактеріальних препаратів 76 штамів стафілококів, виділених із глотки пацієнтів з гострою і хронічною бронхо-легеневою патологією. З них 28 штамів (36,8%) були ідентифіковані як St. aureus, а решта ізолятів — коагулазо-негативні види: St. warned, St. haemolyticus, St. hominis, St. epidermidis, St. saprophyticus і St. lentus. Переважна більшість клінічних ізолятів стафілококів — 70 штамів (92,1+4,43%) характеризувалися полірезистентністю до антибактеріальних засобів. Найвищі рівні резистентності властиві для St. haemolyticus і St. aureus — в середньому до 67,0+4,39 і 61,2+1,38% випробуваних антибіотиків відповідно. Слід зауважити, що саме серед штамів St. aureus найчастіше зустрічалися метіцилін-резистентні стафілококи — у 22 випадках з 28 (78,6+10,96%). Серед коагулазо-негативних стафілококів резистентність до метіциліну (оксациліну) поширена достовірно рідше — лише в 12 випадках із 48 (25,0 і 8,84%, Р<0,001). Привертає до себе увагу високий рівень резистентності St. aureus до гентаміци- ну — одного з найпоширеніших сьогодні в клінічній практиці препаратів (стійкі 50,0+13,36% штамів). До інших сучасних антибіотиків, включаючи цефалоспорини цефазолін (кефзол), цефотаксім (клафоран), цефтріаксон (лонгацеф), цефтізоксим (епоцелін), мефоксин (цефокситин) та аміноглікозиди сизоміцин, бруламіцин (тобраміцин), амікацин, абсолютно резистентними є від 50,0 до 69,2% штамів St. aureus. І лише до тієнаму, ріфампіцину та фторхінолонів ципрофлоксацину (цифрану) і лефлоксацину (абакталу) чутливими були понад 80% протестованих штамів.

Читайте так же:

Tags