[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Санітарна профілактика туберкульозу спрямована на запобігання інфікуванню здорових, що сумісно проживають, працюють або мають контакт в побуті і громадських місцях з хворим. Тому найважливішими заходами санітарної профілактики є оздоровлення хворого шляхом ефективної хіміотерапії, підвищення його санітарної грамотності, загальної культури і відповідної поведінки в побуті. Хворий повинен виконувати правила особистої гігієни, мати індивідуальну кишенькову плювачку, користуватись окремим посудом, рушником, білизною, проживати в окремій ізольованій кімнаті. Все це мають знати і особи, які контактують з хворим. Враховуючи міру епідеміологічної небезпеки хворого для осіб, що з ним контактують, вогнища туберкульозної інфекції поділяють на три групи:

  1. група — найбільш небезпечні вогнища. Хворий постійно виділяє МБТ, проживає разом з дітьми, підлітками в невідповідних житлово-побутових умовах і не дотримується правил особистої і санітарної гігієни.
  2. група — відносно неблагонадійні вогнища. Хворий з мізерним бактеріовиділенням проживає в комунальній квартирі тільки з дорослими, санітарно-гігієнічні правила в сім'ї виконуються. До другої групи відносять вогнища, де хворий є умовним (формальним) бактеріовиділювачем, але проживає з дітьми і підлітками або є один із обтяжливих факторів (алкоголізм тощо).
  3. група — найменш небезпечні вогнища. Хворий умовний (формальний) виділювач МБТ, процес регресує або стабільний. Сім'я складається тільки з дорослих, виконуються необхідні санітарно-гігієнічні правила, відсутні обтяжливі фактори.

Якщо хворий на туберкульоз легень, що виділяє мікобактерії туберкульозу, продовжує працювати, місце його роботи вважається вогнищем туберкульозної інфекції, а особи, які з хворим стикаються, є контактними. Бактеріо- виділювачем вважають хворого, у якого, при наявності клініко-рентгенологічних активних змін, виявлено МБТ будь-яким методом.
У особи з залишковими післятуберкульозними змінами (III або VII групи диспансерного спостереження), щоб перевести її в І групу (бактеріовиділювачів) треба виявити МБТ не менше двох разів.
На кожного хворого, що виділяє МБТ, заповнюється облікова форма 089/у, яка негайно пересилається в санепідемстанцію.
Санітарну профілактику проводять з урахуванням вчення про туберкульоз як інфекційну хворобу, джерелом якої є хвора людина. Хворий, спльовуючи харкотиння на землю, забруднює (інфікує) зовнішнє середовище. При несприятливих умовах, після висихання харкотиння утворюються "ядра пилюки", в яких життєздатність МБТ може зберігатись 6-12 місяців. Найбільш небезпечними є затінені приміщення, бібліотеки, вовняні речі, одяг, які не провітрються, не чистяться, не дезінфікувались. Тому велику увагу слід приділяти навчанню хворого правил особистої гігієни і поведінки в сім'ї та суспільстві. Правило «не плюйте на землю» повинно бути найголовнішим і зрозумілим кожному хворому. Для ефективної реалізації правила кожному хворому на туберкульоз легень видаються дві кишенькові плювачки. Одна використовується, друга — дезінфікується. В плювачку, яку використовує хворий, на 1/4 об'єму заливають 5 % розчин хлораміну. Плювачку потрібно помістити в кисет, зшитий із тканини, яка легко переться. Відкашлюючи харкотиння, хворий не повинен забруднювати руки, одяг, предмети побуту, приміщення, ґрунт, продукти харчування. Плювачки, наповнені харкотинням, не рідше одного разу на добу відкривають, поміщають в емальовану посудину і заливають 5 % розчином хлораміну на 10-12 годин. Потім харкотиння із плювачки зливають в іншу посудину і заливають хлорним вапном (2,0 г сухого хлорного вапна на 100 мл харкотиння), розмішують і через годину виливають в каналізацію. Дезінфекцію харкотиння і плювачок можна проводити кипятінням протягом 15-20 хвилин, попередньо заливши їх в емальованій посудині 2 % розчином соди. Після дезінфекції плювачки і посудину миють миючими засобами.
У вогнищі туберкульозної інфекції проводять щоденну дезінфекцію. Кожному хворому виділяють окрему кімнату, постільну білизну, окремий посуд і предмети повсякденного вжитку. Посуд, яким користується хворий, після вживання їжі і очищення від залишків знезаражується кип'ятінням в 2 % розчині питтєвої соди протягом 10-15 хвилин. Постіль і білизну хворого занурюють в 1 % розчин хлораміну на 10-15 хвилин з наступним кип'ятінням і пранням. Верхній одяг потрібно провітрювати під дією прямих сонячних променів. Приміщення, де проживає хворий, підлягає систематичному вологому прибиранню, а предмети вжитку — поточній дезінфекції.
Комплекс заходів планує і здійснює дільничний фти- зіатр разом із епідеміологом санепідстанції. Після виявлення захворювання хворого направляють для лікування в стаціонар. У вогнищі туберкульозної інфекції проводять заключну дезінфекцію, організовують обстеження всіх контактних осіб.
Заходами передбачається:

  1. госпіталізація хворого на туберкульоз;
  2. заключна дезінфекція в приміщенні, де проживав хворий;
  3. клініко-рентгенологічне обстеження всіх контактних: дітям і підліткам проводять пробу Манту 2 ТО, дорослим — флюорографію;
  4. в показаних випадках контактним особам проводять превентивне (профілактичне) лікування.

В сільській місцевості до планування і проведення профілактичних заходів залучають ветеринарну службу. Працівники ветеринарної служби проводять виявлення туберкульозу серед домашніх тварин. Молоко від туберкулінопозитивних корів є небезпечним для вживання, особливо дітям. Інфіковані корови підлягають забою. В приміщенні, де утримувалась інфікована худоба, після її вилучення проводять заключну дезінфекцію.
Ефективність оздоровчої роботи у вогнищі туберкульозної інфекції значною мірою залежить від самих хворих і контактних осіб. Тому санітарно-освітнє навчання у вогнищі туберкульозної інфекції, а також серед здорового населення, має важливе значення. Світовий досвід підтверджує, що в багатьох країнах Азії і Африки після збільшення прошарку людей, обізнаних з питань туберкульозу, на такий же відсоток або і більше знижується захворюваність на туберкульоз. Санітарно-освітня робота повинна бути спрямована на інформування населення про туберкульоз як заразну і небезпечну хворобу. Людей потрібно навчати правил особистої гігієни, здорового способу життя, відповідального ставлення до свого здоров'я. Кожна людина повинна знати початкові симптоми захворювання на туберкульоз, знати про збудник, його джерела в природі, шляхи поширення та механізми зараження, а також про фактори ризику туберкульозу.

Санітарно-освітню роботу проводять не тільки фти- зіатри, але і лікарі загальної мережі. Основною метою роботи є усвідомлення хворими своєї недуги. Поведінка в сім'ї і колективі повинна виключати можливість забруднення довкілля. Хворий повинен бути впевненим, що туберкульоз можна вилікувати при співпраці із лікарем-фтизіатром, і що хворіють особи, які нехтують правилами здорового способу життя. Кінцевою метою санітарно-освітньої роботи є захист здорових від інфікування і захворювання на туберкульоз

Зміст

Читайте так же:

  • 3_4_ Хіміопрофілактика Зміст Хіміопрофілактика — застосування протитуберкульозних препаратів групи ГІНК з метою попередження виникнення локальних форм туберкульозу. Вона проводиться […]
  • 3_ Профілактика туберкульозу Зміст Профілактика туберкульозу — це комплекс заходів, спрямованих на попередження інфікованості і виникнення захворювання. Ними передбачено ліквідацію […]
  • 3_3_ Специфічна профілактика Зміст Специфічну профілактику туберкульозу проводять вакциною БЦЖ.   Рис. 18. Французи Альберт Кальмет, Каміл Герен у 1921 році дали медицині ефективний […]
  • 4_ Прикладна анатомія та клінічна фізіологія легень Зміст Для нормальної життєдіяльності клітин необхідне постійне надходження кисню і виведення продуктів метаболізму, насамперед вуглекислоти. Ці процеси називаються […]
  • 12.6. Бронхіальна і торакальна нориця Зміст Бронхіальна нориця — це стійке патологічне з'єднання просвіту і торакальна бронхів з плевральною порожниною, внутрішнім органом, або бронхів через […]
  • 5.2. Лабораторні методи дослідження харкотиння Зміст Харкотиння здорова людина не виділяє. Воно з'являється внаслідок ураження слизової оболонки трахеї і бронхіального дерева і є сумішшю секрету залоз слизової, […]
  • 4.3. Нерепіраторні функції легень Зміст   Рис. 31. Крепітація.   Дихання і функції легень ототожнювати не можна. Зіставлення структурних і функціональних особливостей легень створює […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.