[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Кавернозний туберкульоз легень виникає внаслідок неефективної хіміотерапії обмежених форм туберкульозу і характеризується наявністю ізольованої сформованої каверни без перифокального запалення, виражених фіброзних змін і вогнищевого обсіювання в оточуючій легеневій тканині.

 

Кавернозний туберкульоз легень
Рис. 81. Кавернозний туберкульоз легень (за В. Шебановим).

 

Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень формується внаслідок неефективного лікування інших форм туберкульозу і характеризується фіброзною каверною, фіброзними змінами в легеневій тканині, що оточує каверну, бронхогенним обсіюванням, хронічним перебігом з періодичними ремісіями і загостреннями, та виділенням МБТ. Серед вперше виявлених хворих фіброзно-кавернозний туберкульоз легень становить 3,5-5 %. Серед диспансерних контингентів фіброзно- кавернозний туберкульоз спостерігають у 8-12 % хворих. Фіброзно-кавернозний туберкульоз зустрічається в основному у дорослих, вони є основним джерелом туберкульозної інфекції (рис. 81).
Патогенез і патологічна анатомія. Утворення порожнини розпаду з наступним формуванням каверни погіршує перебіг туберкульозу легень. Каверна утворюється після відходження казеоз- них мас із фокуса специфічного запалення в бронх, внаслідок інфікування МБТ бронхоектатичних порожнин або утворення туберкульозної виразки на стінці бронха і формування бронхогенної каверни. Процес утворення каверни складається з двох періодів: перший — ділянку казеозу, де відбувається інтенсивне розмноження МБТ, імбі- бують лімфоцити, полінуклеари, які виділяють протеолітичні ферменти. Настає гнійне роз- плавлення казеозних мас і структур легені, після відкашлювання утворюється порожнина, заповнена повітрям (рис. 82). Стінка її складається з двох шарів — внутрішньої — казеозно-некротичної і зовнішньої — специфічних грануляцій.

 

 

Гістотопограма. Тонкостінна каверна в правій легені.
Рис. 82. Гістотопограма. Тонкостінна каверна в правій легені.

 

Для другого періоду характерним є утворення зовнішнього, третього сполучнотканинного шару, спочатку острівцями, а згодом суцільного. Це період формування фіброзної каверни. Свіжі каверни мають широкий внутрішній казеозно-некротичний шар. Під впливом хіміотерапії некротичний шар майже повністю розсмоктується, переважає сполучнотканинна капсула. Внутрішня поверхня каверни нерівна, її пронизують судини, каверна з'єднується
з  дренуючим бронхом. Для фіброзно-кавернозного туберкульозу характерними є масивні фіброзні розростання в капсулі (рис. 83). В легеневій тканині навколо каверни утворюються грубі тяжі за ходом бронхів і судин в напрямку до коренів і плеври. Утворюються численні вогнища і інфільтрати, свіжі порожнини розпаду. З'являються бронхоектатичні звуження, облітеруються судини малого кола кровообігу і розширені бронхіальні артерії, особливо біля каверни.

 

 

Гістотопограма. У легені — фіброзна каверна з деформованими стінками, з фіброзними і циротичними змінами навколо.
Рис. 83. Гістотопограма. У легені — фіброзна каверна з деформованими стінками, з фіброзними і циротичними змінами навколо.

Симптоматика. Фіброзно-кавернозний туберкульоз формується у хворих, які приймали туберкулостатичні препарати нерегулярно або зовсім не лікувались. Синдром інтоксикації і легеневі симптоми частково ліквідовані, але залишилась каверна. В цей період захворювання перебігає майже безсимптомно. Але з часом формується фіброзно-кавернозний туберкульоз, для якого характерним є виражений синдром інтоксикації — (загальна слабість, зниження працездатності, апетиту, схуднення, підвищене потовиділення, субфебрильна температура) і легеневий синдром — кашель з виділенням до 50-100 мл харкотиння на добу, задишка, іноді кровохаркання. Над ураженою частиною легені визначається укорочений легеневий звук, дихання жорстке або везикулярне, можливі сухі і вологі хрипи. У більшості хворих фізикальними методами виявити каверну не вдається. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень є деформація грудної клітки — западання міжреберних проміжків, над- і підключичних ямок, плече на стороні ураження опущене. Трахея зміщена в сторону ураження — позитивний симптом Рубінштейна. Над ураженою легенею укорочений легеневий звук, а при аускультації звучне бронхіальне дихання, при покашлюванні різнокаліберні вологі хрипи. В період ремісії синдром інтоксикації мало виражений, хворих в основному турбує задишка, кашель і виділення харкотиння.

Лабораторна діагностика. У хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз в період загострення є лейкоцитоз (18 х 109/л), зсув нейтрофілів вліво, лімфопенія, моно- цитоз, ШОЕ збільшена до 40-45 мм/год. Мікобактерії туберкульозу в харкотинні виявляють методом бактеріоскопії і посіву на поживне середовище. У хворих, які довго приймали хіміопрепарати, потрібно провести посів на поживне середовище для визначення резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів, а також провести дослідження для виявлення L-форм мікобактерій туберкульозу. Функція зовнішнього дихання у хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз порушена. При прогресуванні процесу показники зовнішного дихання і кровообігу погіршуються, розвивається гіпоксія і гіпоксемія, виникає хронічне легеневе серце і легенево-серцева недостатність.

 

 

Рентгенограма. Кавернозний туберкульоз легень.
Рис. 84. Рентгенограма. Кавернозний туберкульоз легень.

На рентгенограмі каверна зображена замкнутим кільцем округлої або овальної форми (рис. 84). Середина каверни більш прозора, ніж оточуюча легенева тканина. Навколо каверни невеликий фіброз і поодинокі вогнища. Стінка каверни чітка, але нерівна, шириною 2-4 мм. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень виявляють ущільнення і зморщування частки легені з наявною каверною діаметром більше 4 см, іноді декілька каверн, форма яких неправильна (рис. 85). Внутрішній край стінки чіткий, зовнішній переходить в затемнену легеневу тканину.
Каверни звичайно локалізуються у верхніх відділах легень, звідки поширення процесу відбувається в апікокаудальному напрямку. В нижніх відділах виявляються вогнищеві і інфільтративні тіні, фіброзні зміни, деструкції і свіжі каверни. Корені деформовані, органи середостіння і трахея зміщені в сторону ураження, зменшене легеневе поле. У протилежній легені є вогнища бронхогенного обсіювання, а при прогресуванні — інфільтрати і каверни.

 

 

Рентгенограма. Фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки легені.
Рис. 85. Рентгенограма. Фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки легені.

 

Діагностика і диференціальна діагностика. Для хворих з ізольованою каверною характерним є малосимптомний або безсимптомний перебіг без порушення функції дихання і серцево-судинної системи. У хворих на фібро- зно-кавернозний туберкульоз легень характерним є тривалий перебіг з періодичними загостреннями і ремісіями. Синдром інтоксикації, порушення функції дихання і серцево-судинної системи наростають. Визначається зниження окисних процесів, гіпоксія і гіпоксемія. На рентгенограмі виявляють зменшення легеневого поля, зміщення трахеї в сторону ураження. В легені на фоні затемнення видно фіброзну каверну, пневмофіброзні і вогнищеві зміни в оточуючій легеневій тканині.
Ізольовані каверни потрібно диференціювати від хронічного абсцесу. Труднощі виникають, коли є нетиповий клінічний перебіг і верхньочасткова локалізація абсцесу. На користь абсцесу свідчить більш гострий початок, висока температура тіла, лихоманка, кашель з виділенням гнійного харкотиння з неприємним запахом, високий лейкоцитоз (більше 25×109/л), збільшення ШОЕ понад ЗО мм/ год. На рентгенограмі порожнина має піирокі стінки з чітким внутрішнім і розмитим зовнішнім краєм, в порожнині горизонтальний рівень рідини. Звичайно абсцес локалізується в нижній частині легені. Від бронхокарциноми з розпадом фіброзно-кавернозний туберкульоз відрізняється наступними ознаками: при пухлинному процесі відмічають прогресивне погіршення загального стану, на рентгенограмі характерна широка зона її інфільтрації внаслідок проростання пухлини в оточуючу легеневу тканину. Під час бронхоскопії виявляють обтурацію і ригідність бронха, при цитологічному дослідженні — клітини злоякісного росту, в крові ознаки анемії і висока ШОЕ (більше 50 мм/год).
Іноді фіброзно-кавернозний туберкульоз потрібно диференціювати з поодинокими або множинними кістами. Для кісти характерні тривалий безсимптомний перебіг, відсутність фізикальних змін при об'єктивному обстеженні. На рентгенограмі кіста має тонкі рівні стінки, немає вогнищевих і фіброзних змін в легеневій тканині. При нагноєнні кісти потрібно досліджувати харкотиння на МБТ і застосовувати антибіотики широкого спектра. Відсутність у харкотинні МБТ і позитивна динаміка клініко-рентгенологічних симптомів під впливом антибіотиків широкого спектра свідчать про нагноєння кісти. Від бронхоектатичної хвороби фіброзно-кавернозний туберкульоз відрізняється анамнезом. У хворих на бронхоектатичну хворобу в анамнезі є рецидивуючі пневмонії, хронічний бронхіт, у дітей кір, кашлюк з ускладненим перебігом. При об'єктивному обстеженні в нижніх відділах легень звучні сухі і вологі хрипи, хворі виділяють багато харкотиння, в якому виявляють різноманітну патогенну мікрофлору. Характер і тип бронхоектазів визначають під час бронхографії.
Вперше виявлених хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень починають лікувати туберкулостатичними препаратами — ізоніазид, стрептоміцин, рифампіцин, піразинамід в стаціонарних умовах. Для створення високої концентрації препаратів застосовують одноразову методику прийому препаратів, внутрішньовенне вливання їх розчинів, а також внутрішньобронхіальне вливання. Якщо через 3-4 місяці контрольованої антибактеріальної терапії каверна не загоїлась і немає тенденції до загоєння, застосовують хірургічне лікування — резекцію сегмента, частки а іноді і всієї легені. Враховуючи, що ефективність антибактеріальної терапії хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень невисока (20-30 %) необхідно заздалегідь, в процесі лікування проводити підготовку їх до хірургічного лікування. Безпідставними є обіцянки успіхів антибактеріального лікування, як і поради застосовувати нетрадиційні способи лікування. Якщо операцію здійснити неможливо — необхідно застосувати тривалу комбіновану з 4-5 препаратів терапію, введення препаратів в порожнину каверни, домагатись тривалої ремісії процесу і стійкого припинення бактеріовиділення.

Зміст

Читайте так же:

  • 14.6. Туберкульоз і СНІД Зміст Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) проявляється різними захворюваннями, в тому числі і туберкульозом. Хворіють на туберкульоз як носії ВІЛ, так і хворі на […]
  • 8. Силікотуберкульоз Зміст Силікотуберкульоз — це одна з клінічних форм туберкульозу органів дихання, яка виникає внаслідок дії двох етіологічних факторів — МБТ і вдихання […]
  • 3_3_ Специфічна профілактика Зміст Специфічну профілактику туберкульозу проводять вакциною БЦЖ.   Рис. 18. Французи Альберт Кальмет, Каміл Герен у 1921 році дали медицині ефективний […]
  • 7.4.4. Туберкульома легень Зміст Туберкульома — це казеозний фокус, обмежений фіброзною капсулою діаметром більше 1 см з хронічним торпідним перебігом. Серед вперше виявлених хворих на […]
  • 4_ Прикладна анатомія та клінічна фізіологія легень Зміст Для нормальної життєдіяльності клітин необхідне постійне надходження кисню і виведення продуктів метаболізму, насамперед вуглекислоти. Ці процеси називаються […]
  • 13.2. Туберкульоз кісток і суглобів Зміст Ураження туберкульозом кісток і суглобів розвивається внаслідок поширення інфекції при первинному інфікуванні та пізньої генеразлізації туберкульозу при […]
  • 5.4. Туберкулінодіагностика Зміст Туберкулінодіагностика  — це специфічні дослідження, які здійснюються за допомогою туберкуліну з метою виявлення інфікованості (при масових […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.