[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Інфільтративний туберкульоз об'єднує різні за характером клініко-рентгенологічного перебігу процеси, які формуються навколо старих або свіжих вогнищ внаслідок перифокального запалення розміром більше 10 мм в діаметрі із схильністю до гострого і прогресуючого перебігу (рис. 70).

 

Схема інфільтративного туберкульозу легень

Рис. 70. Схема інфільтративного туберкульозу легень: зліва — круглий інфільтрат, справа — лобіт (за В. Шабаловим).

 

Серед вперше виявлених хворих інфільтративний туберкульоз легень складає 15-35 %, серед всіх контингентів тубдиспансерів — 30-40 %. Хворіють переважно молоді люди. В останні роки є тенденція до збільшення хворих на інфільтративний туберкульоз легень. Це особливо помітно серед осіб з асоціальною поведінкою, у хронічних хворих на неспецифічні процеси а також у осіб, що не проходили тривалий час (5 і більше років) флюорографічного обстеження.
Патогенез і патанатомія. Структурні зміни при інфільтративному туберкульозі складаються із вогнища (старого або свіжого) і перифокальної запальної реакції навколо. Інфільтрат може вражати одну або декілька часточок (бронхолобулярний інфільтрат), субсегмент або сегмент (сегментит), в процес може втягуватись міжчасткова плевра (перисцисурит), уся частка легені — лобіт (рис. 71). Виникнення інфільтрату пов'язане з гіперергічними реакціями в легеневій тканині у відповідь на масивну бактеріемію МБТ, які швидко розмножуються. Особливості взаємодії МБТ і легеневої тканини залежать від імунобіологічного стану організму. Вона може проявлятись переважно альтеративною, ексудативною або проліферативною реакціями. Коли організм з різних причин знаходиться в ареактивному стані, запалення з перших хвилин набуває некротично-казеозного характеру і розвивається як казеозна пневмонія. Структура інфільтрату визначається характером перифокального запалення. У кожному інфільтраті є казеозні, ексудативні і проліфера- тивні вогнища з тенденцією до злиття. На місці казеозних фокусів утворюються деструкції, казеозні маси розріджуються, відкашлюються, а на їх місце надходить повітря. Величина каверни залежить від розмірів казеозного фокуса. Невеликі казеозні фокуси перетворюються на фіброзні конгломерати або казеоми. При несприятливому перебізі вони можуть спорожнюватись і на їх місці утворюються дрібні каверни. Обширні казеозні фокуси при спорожненні утворюють гігантські каверни.

 

 

Гістограма. У верхній частці правої легені специфічна пневмонія з наявними вогнищами і фокусами казеозного некрозу
Рис. 71. Гістограма. У верхній частці правої легені специфічна пневмонія з наявними вогнищами і фокусами казеозного некрозу.
Морфологічною особливістю інфільтративного туберкульозу легень є перифокальна запальна реакція навколо центрально розміщеного вогнища. В альвеолах накопичується ексудат, полінуклеарні і великі клітини типу альвеолярних фагоцитів. Міжчасткові перегородки потовщені, імбібовані лімфоцитами, моноцитами, гістіоцитами, епітеліальними клітинами. Капіляри і лімфатичні судини розширені. Фокус інфільтрату може швидко піддатись некрозу, який поширюється на кровоносні і лімфатичні судини, бронхи. Виділяють наступні типи інфільтратів:
Бронхолобулярний — це обмежений фокус діаметром 1-3 см в кортикальному відділі 2-го сегмента, безсимптомний або із ма- ловираженими клінічними проявами. Рентгенологічно — тінь неправильної форми, малої інтенсивності, негомогенна, складається з декількох вогнищ, об'єднаних перифокальною реакцією.

 

 

Націлена рентгенограма. У верхній частці — негомогенний круглий інфільтрат з "доріжкою" до кореня
Рис. 72. Націлена рентгенограма. У верхній частці — негомогенний круглий інфільтрат з "доріжкою" до кореня.

Круглий або овальний інфільтрат — фокус з більш-менш чіткими контурами в 1, 2 або 6 сегментах, негомогенний, розмірами 2-5 см, іноді з «доріжкою» до кореня (рис. 72).
При томографічному обстеженні можна виявити, що в інфільтраті є щільні вогнища, дрібні порожнини розпаду, тяжі і рубцеві утворення.
Клінічна картина різноманітна — від гострого початку у 1/4 хворих під маскою пневмонії до безсимптомного перебігу. Переважно захворювання починається поступово, фізикальні зміни відсутні або слабо виражені. В крові помірний лейкоцитоз, зсув нейтрофілів вліво, лімфопенія, збільшена ШОЕ. У 1/6 хворих у харкотинні знаходять МБТ.

Хмароподібний інфільтрат, перисцисурит і лобіт у більшості хворих мають гострий початок і нагадують грип або пневмонію. Хворі скаржаться на загальну слабість з різким погіршенням загального стану організму, високою температурою, кашель з виділенням харкотиння іноді з домішками крові. Над легенями можна виявити укорочення легеневого звуку, аускультативно — жорстке дихання, дрібнопухирцеві вологі хрипи. Рентгенологічна картина хмароподібного інфільтрату — затемнення в 1-2 сегментах з нечіткими краями, негомогенні, неправильної форми з доріжкою до кореня. При томографічному обстеженні добре видно просвітлення розпаду (рис. 73).

 

 

Рентгенограма. У верхній частці правої легені — хмароподібний інфільтрат у фазі розпаду.
Рис. 73. Рентгенограма. У верхній частці правої легені — хмароподібний інфільтрат у фазі розпаду.
Перисцисурит — це круглий або хмароподібний інфільтрат, ускладнений міжчастковим ексудативним плевритом. Патологоанатомічно

 

 

Рентгенограма. У верхній частці правої легені — інфільтрат із поширенням процесу на міжчасткову плевру (перисцисурит)
Рис. 74. Рентгенограма. У верхній частці правої легені — інфільтрат із поширенням процесу на міжчасткову плевру (перисцисурит).
перисцисурит представляється множинними фокусами специфічного запалення в легенях, що перебігає за ексудативним типом з ураженням міжчасткових листків плеври. У половини хворих перисцисурит перебігає з накопиченням ексудату в міжчастковій борозні. Рентгенологічно виявляється інфільтративна тінь, неоднорідна, з розмитими краями з однієї сторони і чіткою межею вздовж малої або великої міжчасткової щілини з іншої. В проекції міжчасткових щілин при наявності ексудату визначається веретеноподібна тінь з чіткими контурами. В гемограмі — лейкоцитоз (16-18 х 109/л), зсув нейтрофілів вліво, лімфопенія, моноцитоз, ШОЕ — 20-35 мм/год., в харкотинні у більшості хворих виявляють МБТ (рис. 74).

 

Лобіт — поширення вогнищ специфічного запалення на всю частку легені. Вогнища мають тенденцію до злиття, наявні поодинокі або численні порожнини розпаду. Можливі великі або гігантські порожнини і бронхо- генне обсіменіння в протилежну легеню. Найчастіше лобіт уражає верхню частку правої легені у чоловіків. При ураженні всієї частки легені (лобіті) рентгенологічна картина характеризується неоднорідною тінню, яка складається з окремих великих вогнищ з тенденцією до злиття, ділянками просвітлення з чіткою межею по міжчастковій щілині, можливі фокуси обсіювання на протилежну легеню (рис. 75).

 

 

Рентгенограма. Лобіт.
Рис. 75. Рентгенограма. Лобіт.

Діагностика та диференціальна діагностика. Діагностика інфільтративного туберкульозу легень ґрунтується на наступних симптомах:

  1. невідповідність задовільного загального стану організму і незначних фізикальних змін при обширному ураженні легеневої тканини;
  2. основне місце займає рентгенологічний метод: виявляються фокуси затемнення діаметром більше
  3. см малої або середньої інтенсивності, що виникли навколо старих або свіжих вогнищ;

Діагноз верифікований після знаходження в харкотинні МБТ;
туберкулінові проби — реакція Манту з 2 ТО — гіперергічна.

У випадках, коли діагноз неверифікований, проводять диференціальну діагностику із захворюваннями з подібною клініко-рентгенологічною семіотикою: неспецифічною пневмонією, раком легені, еозинофільним інфільтратом, інфарктом легені тощо. Для встановлення діагнозу інфільтративного туберкульозу потрібно врахувати, що він виникає у інфікованих осіб внаслідок перифокального запалення навколо вогнищ. Локалізація ураження в 1, 2, 6 сегментах. Тінь інфільтрату неоднорідна, з ділянками просвітлень і «доріжкою» до кореня легень, бронхогенним обсіменінням в протилежну легеню.
Для неспецифічної пневмонії характерний гострий початок з різко вираженою лихоманкою, температурою тіла до 39-40°С, яку хворий пов'язує з переохолодженням. Фізикальні і лабораторні зміни більш виражені, ніж при туберкульозі і локалізуються переважно в нижніх частках легень. На рентгенограмах в нижній частині легені на тлі деформованого легеневого малюнка визначається ділянка однорідної тіні, яка поширюється на декілька сегментів або всю частку з вираженою реакцією плеври. Під впливом антибіотиків широкого спектра у хворих на бактеріальну пневмонію відмічається швидка позитивна динаміка з одночасним зменшенням клінічної симптоматики.
Еозинофільний інфільтрат виникає під впливом різних алергенів, найчастіше при глистній інвазії. Перебігає з маловираженими симптомами (нездужанням, зниженням апетиту, періодичною субфебрильною температурою, диспептичними розладами). У гемограмі кількість еозинофілів збільшується до 30-60 %. На рентгенограмі в різних ділянках легені виявляється малоінтенсивна однорідна тінь з нечіткими контурами.
Від інфільтративного туберкульозу рак легені (бронхо-карцинома) відрізняється тим, що останній частіше зустрічається у осіб, які знаходились в шкідливих умовах, довго курили, хворіли хронічним бронхітом і у яких є залишкові зміни після перенесеного туберкульозу. Захворювання починається поступово: виникає слабість, кашель сухий, іноді з харкотинням з прожилками крові, біль у грудях, задишка. Рентгенологічна картина залежить від форми пухлини. При центральному раку маніфестуючими є явища гіповентиляції або ателектазу сегмента чи частки легені. Для периферичного раку характерною є інтенсивна поліциклічна тінь з чіткими контурами, локалізована в ділянках 3, 4, 5 сегментів. Для встановлення діагнозу необхідна бронхоскопія, яка дозволяє виявити стеноз бронха внаслідок його стиснення ззовні або пухлину в просвіті бронха. В біоптичному матеріалі, отриманому за допомогою катетера, чи під час брашбіопсії під час бронхоскопії можна виявити клітини пухлинного росту.
Інфаркт-пневмонія є ускладненням при тромбофлебітах, інфаркті міокарда, гіпертонії, серцево-судинних захворюваннях, після великих операцій. Початок гострий — з'являється біль у грудях, задишка, ціаноз, кашель з харкотинням, висока температура тіла. Рентгенологічно — ділянка ущільнення в будь-якому відділі легень, круглої, продовгуватої або овальної форми, чітко обмежена, без вогнищевих явищ, які характерні для інфільтративного туберкульозу легень. Іноді інфаркт легені представлений у вигляді розширених і "обрубаних" коренів та збідненого легеневого малюнка в ділянках ураження. На ЕКГ — гостра легенево-серцева недостатність.
Лікування інфільтративного туберкульозу легень проводиться 12-18 місяців і складається з етіотропної, патогенетичної і симптоматичної терапії. На першому етапі призначають ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піра- зинамід і етамбутол в поєднанні з десенсибілізуючими препаратами, вітамінами і іншими патогенетичними засобами терміном на 5-6 місяців. Внаслідок правильно призначеного лікування протягом 2-4 місяців настає деінток- сикація організму і розсмоктування інфільтративно-пне- вмонічних фокусів. До цього періоду хворі перестають виділяти МБТ. Загоєння каверни настає в термін до 4-6 місяців. Якщо кавена не загоїлась, хворого консультує фти- зіохірург з метою можливого застосування хірургічного лікування. Хворим з позитивною динамікою лікування проводиться ізоніазидом і етамбутолом ще 4-6 місяців. Після вилікування 3-4 роки проводять протирецидивне лікування весною і восени. Окремим хворим, особливо з казеозною пневмонією, після 1-1,5 місяців інтенсивної хіміотерапії, коли детоксикації не досягнуто, необхідно застосовувати хірургічне лікування — резекцію ураженої частки легені.

Зміст

Читайте так же:

  • Протитуберкульозний імунітет Зміст Інфікування мікобактеріями туберкульозу не завжди призводить до захворювання. Природна стійкість (імунітет) — це генетично детермінована властивість […]
  • 16.3. Патогенетична терапія Зміст Патогенетична терапія спрямована на корекцію порушень в організмі, які виникають у зв'язку із специфічними запальними процесами. Застосовують засоби для […]
  • 13.4. Туберкульоз ока Зміст Туберкульоз ока — це локалізоване специфічне ураження очного яблука і слизової повіки при загальному туберкульозному захворюванні. Хворіють діти і […]
  • 17.3. Експертиза працездатності хворих на туберкульоз Зміст Вперше виявлені хворі на туберкульоз легень та хворі з рецидивами туберкульозу мають право на період комплексного лікування, але не більше 10 місяців, одержувати […]
  • 5.2. Лабораторні методи дослідження харкотиння Зміст Харкотиння здорова людина не виділяє. Воно з'являється внаслідок ураження слизової оболонки трахеї і бронхіального дерева і є сумішшю секрету залоз слизової, […]
  • 13.1. Туберкульоз нирок, сечовидільної і статевої систем Зміст Туберкульоз нирок і сечовидільної системи — це специфічне ураження мозкової речовини нирок з утворенням туберкульозних вогнищ, інфільтратів і каверн та […]
  • 7.1. Первинний туберкульоз дітей і підлітків Зміст Первинний туберкульоз виникає внаслідок первинного зараження організму мікобактеріями туберкульозу. Первинне зараження не завжди є причиною виникнення […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.