[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Генералізовані форми первинного туберкульозу є ускладненням туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів і первинного туберкульозного комплексу. Джерелом бактеріемії є казеозно перероджений внутрішньо- грудний лімфатичний вузол, а також вогнища специфічного запалення в легенях та інших органах.
Патогенез. Гематогенне розсіювання МБТ виникає внаслідок поширення специфічного запалення на стінки кровоносних судин, збільшення їх проникності, гіперсен- сибілізації, порушення локального кровообігу і активації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Гематогенно дисе- мінований процес погіршує перебіг первинного туберкульозу. Клінічна картина нагадує деякі форми тифобаци- льозу Лангузі. Тифобацильоз зустрічається переважно у дітей і підлітків, останнім часом у осіб похилого віку. Спочатку з'являються гіперсенсибілізація, висока туберкулінова чутливість, вузлувата еритема, кератокон'юнктивіт. Період гострого спалаху триває 5-10 днів, потім процес набуває хвилеподібного характеру — виникає дисемінований туберкульоз легень, ураження кісток, нирок, полі- серозити. У більшості випадків спостерігається самовилікування, а широке застосування хіміопрепаратів забезпечує майже 100 % вилікування.
Іноді ускладнення первинного туберкульозу починається клінічною картиною гострого туберкульозного сепсису. З'являється висока температура (до 40°С), диспептичні розлади, захворювання розвивається блискавично і протягом 10-20 днів закінчується летально. Патоморфологічні дослідження виявляють у внутрішніх органах численні дрібні вогнища апластичного некрозу. Виникненню гострого туберкульозного сепсису сприяє імунодефіцит, що є наслідком різноманітних хронічних захворювань, гіпо- і авітамінози, СНІД і ВІЛ-інфікування.
Первинний туберкульоз може ускладнюватись гострим міліарним туберкульозом легень. Стан хворого різко погіршується внаслідок важкої інтоксикації, адинамії, високої температури (до 40-40,5 °С), задишки, ціанозу. На рентгенограмі, починаючи з 5-10 дня, виявляють численні дрібні вогнища, переважно в верхніх та кортикальних, відділах обох легень. Рентгенологічна картина характерна для легеневої форми міліарного туберкульозу. Іноді до синдрому легеневої форми міліарного туберкульозу приєднуються головний біль, нудота, блювання, втрата свідомості — менінгеальні ознаки, що свідчать про менінгеальну форму гострого міліарного туберкульозутуберкульозний менінгоенцефаліт.
Диференціальна діагностика генералізованих форм первинного туберкульозу проводиться зі стафілококовим сепсисом та гострим лейкозом.
При стрептостафілококових сепсисах спостерігають важкі прояви лихоманки, високий лейкоцитоз (30-35×10^6), петехіальні висипання на шкірі, ШОЕ — 40-50 мм/год, обкладений язик, збільшення печінки, селезінки. При міліарному туберкульозі — важкий стан, тахікардія, ціаноз, чистий язик, поміркований лейкоцитоз (до 15,0×109), ШОЕ до 30 мм/год. Для гострого лейкозу характерним є метаплазія лімфатичних вузлів, кісткового мозку, збільшена печінка, селезінка. Первинному туберкульозу властива помірно виражена клінічна картина, найчастіше настає затихання процесу і видужання. Іноді може бути хвилеподібний перебіг, декілька загострень, але вони закінчуються вилікуванням.
В окремих випадках первинний туберкульоз набуває хронічного характеру — це так званий хронічний первинний туберкульоз. Причиною такого перебігу є казеозні, фіброзно-казеозні, іноді частково звапнені внутрішньогрудні лімфатичні вузли. Такі зміни формуються у дітей та підлітків, коли в гострий період первинного туберкульозу хіміотерапія не застосовувалась, або була неефек-
тивною. В еру поширеного застосування АБП хронічний перебіг первинного туберкульозу зустрічається вкрай рідко. Диференціальна діагностика ґрунтується на характерних ознаках, властивих для дисемінації туберкульозної і нетуберкульозної етіології. Для легеневого синдрому туберкульозної етіології характерна наявність контакту з бактеріовиділювачем, перенесений в минулому первинний, або інщі форми туберкульозу, залишкові туберкульозні зміни, рентгенологічно виявляється двобічна локалізація поліморфних вогнищевих уражень, переважно верхньочасткової локалізації, повторні дисеміновані висипання з апікокаудальним їх поширенням.
При дисемінації нетуберкульозної етіології вогнищеві ураження локалізуються переважно в прикореневих і нижніх відділах легень, не мають ознак звапнення. Туберкулінова проба від'ємна або сумнівна, контактів з хворими на туберкульоз не встановлено.

Зміст

Читайте так же:

  • 5.4. Туберкулінодіагностика Зміст Туберкулінодіагностика  — це специфічні дослідження, які здійснюються за допомогою туберкуліну з метою виявлення інфікованості (при масових […]
  • 2.1. Епідеміологія туберкульозу Зміст У природі існує два основних джерела туберкульозної інфекції — хвора людина і хворі корови. Крім того, відомо понад 60 видів ссавців і близько 80 видів […]
  • 7.4.4. Туберкульома легень Зміст Туберкульома — це казеозний фокус, обмежений фіброзною капсулою діаметром більше 1 см з хронічним торпідним перебігом. Серед вперше виявлених хворих на […]
  • 5.1. Клінічна діагностика туберкульозу органів дихання Зміст Про наявність туберкульозної інфекції в організмі свідчить позитивна туберкулінова проба. Цей стан називається завершеною  біологічною інкубацією — […]
  • Патогенез і патологічна анатомія туберкульозу Зміст Зараження туберкульозом настає після проникнення МБТ всередину організму. Це відбувається у осіб, які довгий час знаходяться в контакті з хворим […]
  • 5.6. Бронхологічні методи дослідження органів дихання Зміст Бронхологічні методи дослідження органів дихання діагностиці і диференціальній діагностиці захворювань органів дихання важливе місце належить методам […]
  • Протитуберкульозний імунітет Зміст Інфікування мікобактеріями туберкульозу не завжди призводить до захворювання. Природна стійкість (імунітет) — це генетично детермінована властивість […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.