[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Рентгенологічна картина нормальної грудної клітки в прямій проекції — це тіньові зображення органів, а також  тканин, стінки грудної клітки на екрані або фотоплівці.
Легеневі поля — це простір, обмежений зверху нижнім контуром задньої частини першого ребра, збоку перехрещеннями ребер, знизу контуром діафрагми. Медіальну межу легеневих полів утворюють зовнішня межа серця і великих судин. Ребра утворюють смужки, задні відділення в них більш інтенсивні, чітко окреслені, а передні, в напрямку до груднини (ззовні до середини і до низу) переходять в хрящову частину, поступово на рентгенограмі бліднуть і не контуруються. Ребра рахують по передніх відрізках зверху до низу. Тіні ключиць при правильній установці хворого перед екраном проектуються симетрично в сторону від ручки груднини, що видно по світлих смужках на рівні III грудного хребця в горизонтальному напрямку. Тіні лопаток видні поза легеневими полями. Найбільш ясно бачаться перші 3-4 грудних хребці. Тіні нижче розміщених хребців не видні тому, що перекриваються тінню серця.
Діафрагма у вигляді куполоподібної тіні випуклої доверху поверхні розділяє грудну і черевну порожнини. У центральній частині діафрагма піднімається вище, а до периферії опускається, утворює гострі реберно-діафрагма- льні синуси. У дорослої людини при спокійному диханні купол діафрагми по середньоключичній лінії розміщений на рівні V міжребер'я, при глибокому вдиху — на рівні VII і глибокому видиху — на рівні IV міжребер'я (рис. 44).
Середину легеневих полів займає тінь, форма і розміри якої утворені серцем і магістральними судинами. Відповідно до анатомотопографічних особливостей, середостінна межа обмежена з правої сторони двома, а з лівої сторони чотирма дугами. Верхню праву дугу утворює висхідна аорта (2), нижню праву дугу — праве передсердя. З лівої сторони виділяють чотири дуги, які послідовно зверху до низу утворюють — низхідна частина аорти (3), легенева артерія (4), вушко лівого передсердя (5) і лівий шлуночок (6). Середня межа легеневих полів повинна бути чітка.

 

Оглядова рентгенограма грудної клітки здорового чоловіка.

Рис. 44. Оглядова рентгенограма грудної клітки здорового чоловіка.

 

На оглядовій рентгенограмі потрібно врахувати тіньоутворення від м'язових груп і м'яких тканин грудної стінки. В надключичній ділянці проектується однорідна тінь від груднино-ключичного м'яза з чітким зовнішнім краєм. Паралельно тіні ключиці видно вузьку смужку від шкірної складки. У верхніх ділянках можуть проглядатись тіні, зумовлені грудним м'язом, а в нижньо-зовнішніх ділянках — тінь від молочної залози у жінок.
Легеневий малюнок — це багате і складне переплетення лінійних тіней, більш інтенсивних і товстіших в медіальних відділах. До периферії вони потоншуються, розгалужуються, стають менш інтенсивними. Ці тіні є відтворенням Кровоносних судин малого кола кровообігу в різних проекціях. Поряд з цим, за ходом лінійної тіні утворюються більш щільні тіні різної конфігурації (округлі, овальні, петлисті), обумовлені різним напрямком судин і їх переплетенням. Найбільш інтенсивні тіні — вогнища — утворюють повздовжні судини. Від вогнищевих тіней вони відрізняються тим, що від них відходить невеличкий тя- жик (судина) та при зміні положення тіла вони щезають. Дуже часто можна побачити паралельні прозорі смужки або маленькі кільцеподібні просвітлення, що відповідають поперечному або повздовжньому відрізку бронхів. Легеневий малюнок в кортикальних відділах втрачає лінійність, в медіальних ділянках проектуються більші судини, і краще видно їх лінійність. Щоби належно оцінити легеневий малюнок, рентгенограма повинна бути зроблена в режимі середньої жорсткості.
Корені легень — це тіньові утворення з обох сторін від серця у вигляді коми справа і напівовалу зліва. В утворенні тіні коренів беруть участь великі артерії і вени легень, бронхи, лімфатичні вузли, судини, нерви. Верхня частина коренів утворена в основному артеріями та їх розгалуженнями для верхніх часток легень. Межа верхньої частини коренів досягає II міжребер'я. Нижня межа утворена переважно групою венозних судин, які розміщуються майже горизонтально, а також частково артеріями, які йдуть більш вертикально. Тінь коренів розміщена вздовж VI — IX грудних хребців. Вона складається з коротких тяжів, круглих і овальних тіней, відмежованих від тіні серця світлою смужкою, яка є проекцією головного і проміжного бронхів. У здорової людини тінь кореня неоднорідна — структурна.
Усі тіні, що виявляються на фоні легеневих полів, можна поділити на дві групи: 1) тіні грудної стінки; 2) тіні легень, плеври, середостіння і діафрагми.
Тіні грудної стінки мають властиву їм локалізацію і характерне зміщення під час дихання, а також зміну форми при різнопроекційному дослідженні. На легеневі поля можуть нашаровуватись утвори плеври, органів черевної порожнини або середостіння. Для диференціації цього використовують контрастні методики дослідження (пневмоторакс, пневмоперитонеум, контрастування стравоходу розчином барію та інше) (рис. 45). Рентгенологічна семіотика захворювань органів дихання обумовлена характером патологічного процесу і зв'язаних з ним структурних змін в легенях. Виділяють наступні основні патологічні тіні: 1) плямисті тіні; 2) лінійні тіні; 3) просвітлення.
Плямисті тіні — це затемнення легеневих полів внаслідок патологічного ураження легені, грудної стінки, плеври, середостіння, діафрагми. Затемнення діаметром до 1 см — це вогнища; більш поширені — до часточки, субсегментно і цілої частки — інфільтрати. Плямисті затемнення можуть бути при туберкульозі, неспецифічних запальних процесах, пухлинах, інфаркті легень, ателектазі і супроводжуються зниженням пневматизації. Можливі вогнищеві затемнення при вроджених захворюваннях — гіпоплазії, аплазії частки легені.

 

 

Бронхограма: нормальне бронхіальне дерево легень.

Рис. 45. Бронхограма: нормальне бронхіальне дерево легень.
Лінійні тіні — виникають в наслідок структурних змін судин бронхів та строми під впливом патологічних процесів в легенях. За формою виділяють тяжисті, розгалужені, петлисті, комірчасті тіні.

Просвітлення в легенях виникає при розпаді легеневої тканини в зоні специфічного чи неспецифічного запалення, розпаду пухлини та гранульоматозного процесу, бронхоектазах, дистрофіях, емфізематозних булах, обмеженому пневмотораксі, вроджених кістах та при ураженні паразитами. Для належної інтерпретації патологічних тіней необхідно провести якісну оцінку, яка ґрунтується на наступних тестах:

  1. Визначити локалізацію за сегментами, а також відносно до кісткових орієнтирів, діафрагми, серця.
  2. Кількість: поодинокі (3-5), множинні.
  3. Взаєморозміщення: розсіяні, група, конгломерат, рівномірно, нерівномірно.
  4. Розміри в сантиметрах (міліметрах). Вогнища поділяються на малі — до 2 мм, середні — 3-5 мм і великі — 6-10 мм.
  5. Форма — кругла, овальна, неправильна і т.п.
  6. Інтенсивність — мала, середня, велика. Мала інтенсивність — тінь, щільніша за елементи легеневого малюнка, але не щільніша тіні попереднього відрізка ребра. Тінь середньої інтенсивності дорівнює тіні заднього відрізка ребра. Тінь великої інтенсивності більша за тінь заднього відрізка ребра.
  7. Структура — однорідна, гомогенна, неоднорідна — ділянки різної інтенсивності, включення кальцинатів, розпад і т.п.
  8. Контури — гладкі, горбисті і чіткі, нечіткі, не визначаються (неясні).
  9. Рухомість визначають під час дихання відносно ребер, діафрагми — рухомі або нерухомі.
  10. Стабільність або мінливість при динамічному спостереженні.

У хворих на туберкульоз легень під час рентгенологічного обстеження є такі характерні тіньові зображення: вогнища, інфільтрати, порожнинні утвори (деструкція, каверни) і фіброз. Специфічне запалення — це ділянки затемнення, (вогнища, інфільтрати), каверни, фіброзні зміни, які затінюють легеневий малюнок. Тіні, обумовлені специфічним запаленням, є неоднорідними (негомогенними) тому, що виникають внаслідок злиття туберкульозних горбиків, а інфільтрати — внаслідок злиття вогнищ. Свіжі вогнища і інфільтрати мають меншу інтенсивність, ніж старі, і тому під час рентгеноскопії їх можна і не побачити. Старі вогнища мають чіткі контури, велику інтенсивність. Туберкульозний процес частіше локалізується в 1, 2 і 6 сегментах. Але не виключається локалізація специфічного ураження в передніх і нижніх сегментах і в прикореневій частині легені.
Патологічні зміни в коренях легень при туберкульозі проявляються збільшенням їх структурності, гомогенізацією і розширенням межі кореня. Найбільш інформативними ознаками зміни кореня при туберкульозному ураженні є односторонність збільшення його ширини і довжини, тінь горбиста з нечіткими зовнішніми контурами, зливається з тінню серця. Виявляється на оглядовій рентгенограмі (флюорограмі) і томограмі на рівні біфуркації трахеї.
Легеневий малюнок при туберкульозі підсилюється порівняно з нормою при ураженні внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, міліарному туберкульозі внаслідок порушення лімфотоку. В першому випадку локалізація одностороння на боці бронхоаденіту, при дисемінованому туберкульозі — двостороння. Діагностика підсиленого легеневого малюнка здійснюється при допомозі оглядової рентгенограми або флюорограми.
Синдром вогнищевого ураження (тіні діаметром до 1 см) виявляється при ураженні легеневої паренхіми. Вогнища утворюються внаслідок витіснення повітря з альвеол ексудатом (пневмонія) або внутрішньоальвеолярним субстратом (туберкульоз), або при розсмоктуванні повітря при обструкції бронха (пухлина, туберкульоз). Вогнищеві ураження можуть бути обмеженими або поширеними. Локалізація їх будь-яка за винятком туберкульозу, при якому вогнища в 97-98 % випадків локалізуються в I-II-VI сегментах. При туберкульозі вогнища різної величини, інтенсивності, з нечіткими або чіткими контурами залежно від фази процесу. Свіжі вогнища переважно малої інтенсивності з нечіткими краями, не гомогенні. Для виявлення вогнищевого туберкульозу проводиться масова флюорографія. Для уточнення характеру вогнищ проводять оглядову націлену рентгенограму, а також рентгенограму в задньо-нахиленій проекції. Для уточнення структури вогнища (розпад, інфільтрація) роблять томографію в прямій і боковій проекціях у повздовжньому та поперечному напрямках.
Синдром плямистої тіні (інфільтрати) включає тіні діаметром більше 1 см, поширені на часточку, сегмент, частку а, також на всю легеню. Виникають плямисті тіні при запаленні, туберкульозі, пухлинах, ателектазі, інфаркті легень, гематомах і супроводжуються гіповентиляцією або апневматозом. Плямисті тіні можуть виходити з тканин грудної стінки і нашаровуються на легеневі поля (плеврит, невринома), з елементів середостіння (саркома), кореня легень (туберкульозний бронхоаденіт, лімфогранульоматоз, саркоідоз).
Основним методом виявлення є флюорографія, рентгенографія, томографія, рентгеноскопія. Рентгеноргафія-фотографування на фотоплівку 30×40 см органів грудної клітки. Рентгенограма є негативом, тому легеневі поля виглядають темними, а серце, органи середостіння і патологічні зміни — світлими.

 

Бокова рентгенограма: в міжчасткових плевральних порожнинах ексудат.

Рис. 46. Бокова рентгенограма: в міжчасткових плевральних порожнинах ексудат.

Рентгеноскопію і латерографію проводять для диференціальної діагностики вільної і осумкованої рідини. Рентгеноскопія проводиться апаратом з електронно-оптичним перетворювачем (ЕОП)
Патологічні зміни можуть локалізуватись в проекції тіней ключиці, серця, великих легеневих судин недоступні для огляду в прямій проекції, тому підчас рентгеноскопії огляд проводиться в різних проекціях. Рентгенограма в боковій проекції уточнює локалізацію патологічного процесу, а томографія дозволяє деталізувати його структуру (рис. 46, 47). З метою уточнення характеру патологічних змін у випадках коли їх неможливо зафіксувати на оглядовій рентгенограмі проводять прицільну рентгенографію (рис. 48). Для цього хворого обслідують рентгеноскопічно. Вибирають положення хворого, в якому найкраще видно патологічні тіні, фіксують його в такому положенні та фотографують.
Найбільш характерними ознаками інфільтрату туберкульозної природи є негомогенна тінь діаметром більше 1 см, з нечіткими контурами, часто з розпадом посередині, з доріжкою до незміненого кореня і бронхогенним обсіюванням в другій легені.

 

Націлена рентгенограма на 1 сегмент лівої легені. Вогнищеві зміни.

Рис. 48. Націлена рентгенограма на 1 сегмент лівої легені. Вогнищеві зміни.

Синдром порожнистого утворення — це просвітлення частіше округлої форми, оточене замкнутою кільцеподібною тінню. Порожнинні утворення можуть бути первинними (вроджені повітряні кісти, пухирі, бронхоектази) або вторинними при розпаді запального інфільтрату (туберкульоз, пневмонія), пухлини, звільнення паразитарних кіст і інше. На рентгенограмі порожнинні утворення мають вигляд кільцеподібної тіні, яка

 

замкнена і не розривається при багатопроекційному дослідженні. Форма порожнини може бути круглою, без змін в оточуючій легеневій тканині, неправильно округлою, полігональною на тлі ущільненої або незміненої легеневої тканини. При всіх патологічних утворах з нагноєнням можуть утворюватись порожнини. При туберкульозі легень стінки порожнини широкі, закруглені, внутрішній контур нерівний, оточуюча легенева тканина усіяна вогнищами різної величини, зливного характеру з явищами фіброзу і доріжкою до кореня. При фіброзно-кавернозному туберкульозі відмічається звуження верхівки легень і зміщення трахеї в бік ураження. Порожнина добре виявляється під час флюорографії і на оглядовій рентгенограмі. Для уточнення характеру порожнини, її локалізації проводиться бокова рентгенограма і томографія.
Синдром округлої (кулястої) тіні об'єднує обмежені утвори діаметром більше 1 см. Кулясті тіні виникають при туберкульозі, специфічних запальних процесах, пухлинах, паразитарних та грибкових ураженнях. Туберкульоми виникають навколо ділянки ураженого бронха .(круглий інфільтрат) внаслідок заповнення каверни казе- озними масами у зв'язку з облітерацією дренуючого бронха (казеома), перифокального запалення навколо групи вогнищ (конгломератна туберкульома) або послідовною зміною загострення і ремісії навколо інкапсульованого вогнища.Туберкульоми виявляються на флюорограмах, ба- гатопроекційних рентгенограмах і томограмах.
Бронхографія і фістулографія — рентгенологічні методи дослідження за допомогою контрастних речовин при підозрі на ураження бронха (бронхоектазія, бронхокар- цинома), або при наявності порожнинного утвору з норицею на грудну стінку.
Ультразвукове дослідження у фтизіопульмонологічній клініці використовують для уточнення захворювань плеври, а двомірна ехокардіографія — з метою контролю правошлуночкового індексу і товщини передньої стінки правого шлуночка, для визначення часового інтервалу між закриттям правого передсердношлуночкового клапана і відкриттям клапана легеневого стовбура.

 

Комп'ютерна томографія (КТ). В нижніх сегментах лівої легені інтенсивне затемнення.

Рис. 49. Комп'ютерна томографія (КТ). В нижніх сегментах лівої легені інтенсивне затемнення.
Магнітно-резонансне дослідження має перспективу замінити дослідження, які виконувались за допомогою внутрішньовенних введень контрастних речовин при диференціальній діагностиці утворень як в легенях так і в середостінні (рис. 49).
При комп'ютерній томографії шар тіла просвічується вузьким жмутом рентгенівських променів у численних, розміщених в одній площині проекційних напрямках. Рентгенівське випромінювання поглинається органами і тканинами з неоднаковою силою, фіксується системою чутливих датчиків (детекторна система) і створює зображення аксилярно розміщеної ділянки тіла. Під час комп'ютерної томографії визначають щільність великої кількості досліджуваних деталей.
У сучасних комп'ютерних томографіях рентгенівська трубка і детекторна система з'єднані і повертаються навколо тіла синхронно, що дозволяє повторно визначати щільність тканин. Це дозволяє визначати різницю в щільності органів і тканин до 0,5 % Перетворення цифрових величин поглинання в аналогові градації сірого або кольорового поля телевізійного екрану дає зображення у вигляді поперечної площини тіла.
Для дослідження органів грудної клітки використовуються відповідні сектори контрастності зображень
Застосування КТ для діагностики захворювань органів дихання поширюється з кожним роком. При пульмонологі- чній патології комп'ютерна томографія має значення для діагностики субплевральних змін, первинних уражень плеври або множинних вогнищ та інфільтратів у легеневій тканині, прихованих бульозних процесів, а також локалізації відносно збільшених медіастинальних і прикореневих лімфатичних вузлів, інших утворів у легенях і середостінні.

Зміст

Читайте так же:

  • 3_4_ Хіміопрофілактика Зміст Хіміопрофілактика — застосування протитуберкульозних препаратів групи ГІНК з метою попередження виникнення локальних форм туберкульозу. Вона проводиться […]
  • 6_ Класифікація туберкульозу Зміст Структурні зміни при туберкульозі та їх симптоматика є наслідком взаємодії мікобактерій туберкульозу та організму хворого. Клініко-рентгенологічні прояви […]
  • Протитуберкульозний імунітет Зміст Інфікування мікобактеріями туберкульозу не завжди призводить до захворювання. Природна стійкість (імунітет) — це генетично детермінована властивість […]
  • Основні дані з історії вчення про туберкульоз Зміст Численні документи свідчать, що туберкульоз з давніх часів і дотепер є поширеною хворобою. Ця недуга була відома з давнини. В Єгипті в кістках мумій знайдені […]
  • 3.2. Соціальна профілактика Зміст Основою соціальної профілактики є рівень матеріально-побутових  умов життя всього населення. В суспільстві, де вирішені всі або майже всі соціальні аспекти […]
  • Патогенез і патологічна анатомія туберкульозу Зміст Зараження туберкульозом настає після проникнення МБТ всередину організму. Це відбувається у осіб, які довгий час знаходяться в контакті з хворим […]
  • 5.4. Туберкулінодіагностика Зміст Туберкулінодіагностика  — це специфічні дослідження, які здійснюються за допомогою туберкуліну з метою виявлення інфікованості (при масових […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.