[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Рух повітря по бронхах зумовлений збільшенням і зменшенням об'єму грудної клітки. Розширення грудної клітки настає після підняття ребер і сплющення купола діафрагми. Зміни розмірів грудної клітки забезпечують дихальні м’язи. Під час вдиху м'язи діафрагми скорочуються, рівень купола сплющується, відкриваються реберно-діафрагмальні синуси. Частки легень, які знаходяться в цих синусах, найкраще вентилюються.

Під час видиху м'язи діафрагми розслаблюються і купол діафрагми піднімається в грудну порожнину

 

Схема участі грудної клітки в акті дихання.

Рис. 22. Схема участі грудної клітки в акті дихання.

(рис. 22). Перкуторно можна визначити межі зміщення нижнього краю легень. У здорової людини межі легень під час вдиху і видиху повинні зміщуватись не менше ніж на 3 міжребер'я. Різниця окружності грудної клітки на вдиху і видиху становить у чоловіків 7-10   см, а в жінок — 5-8 см.

Залежно від потреб, людина може змінювати ритм дихання, а також об'єм повітря в легенях. У стані спокою людина вдихає і видихає кількість повітря, яке забезпечує нормальну життєдіяльність клітин. Але при потребі людина може вдихнути ще певну кількість повітря, так званий резервний об'єм вдиху; так само після спокійного видиху може додатково видихнути певний об'єм — резервний об'єм видиху. Дихальний об'єм, резервний об'єм вдиху і резервний об'єм видиху становлять життєву ємність легень (ЖЄА). Після максимального видиху в легенях залишається певна кількість повітря — залишковий об'єм. Всі вище перераховані дихальні об'єми — ДО, резервний об'єм
Рис. 24. Плевральний тиск у різних фазах дихання.

 

Напрямок осі повороту І і VI ребер.

Рис. 23. Напрямок осі повороту І і VI ребер.
Під час вдиху і видиху легеня всією поверхнею тісно прилягає до внутрішньої поверхні грудної клітки. На поверхні легені утворюється натяг, зумовлений розтягуванням еластичних волокон стінок альвеол (рис. 23). Ця "еластична тяга легень", скерована на зменшення їх об'єму, створює в плевральній порожнині від'ємний тиск, який на видиху дорівнює 3-5 см вод. ст. (0,3-0,5 кПа), а під час вдиху — 6-8 см вод. ст. (0,6-0,8 кПа) (рис. 24).
вдиху, резервний об'єм видиху і залишковий об'єм — складають загальну ємність легень. Крім того, виділяють ще функціональну залишкову ємність — це кількість повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху. Найбільше практичне значення мають ДО, ЖЄЛ і функціональна залишкова ємність. ЖЄЛ є показником рухомості легень і грудної клітки, а також залежить від віку, статі, розмірів і положення тіла та ступеня тренованості.
Завдяки функціональній залишковій ємності в альвеолярному просторі зрівнюється різниця вмісту кисню і вуглекислоти, які є у повітрі, що вдихає і видихає людина.
Анатомічний мертвий простір — це об'єм дихальних шляхів, що включає трахею і все бронхіальне дерево без альвеол, в якому не відбувається обмін газів. Анатомічний мертвий простір забезпечує нормальну вентиляцію легень і зволожує повітря під час вдиху, а також створює бар'єр для очищення повітря від сторонніх фізичних і біологічних домішок.
До функціонального мертвого простору зараховують не тільки повітроносні шляхи, але і частину альвеол, які вентилюються, але не омиваються кров'ю.
Хвилинний об'єм дихання це кількість повітря, яке людина вдихає (або видихає) за одну хвилину. У здорової людини він дорівнює 6-8 л/хв.
Порушення вентиляції може виникати за рестриктив- ним типом, коли зменшується дихальна екскурсія легень (ураження паренхіми легень, фіброз, плевральні зрощення) і за обструктивним типом, коли звужується просвіт повітроносних шляхів (слиз в бронхах, набряк слизової, пухлинні процеси). При рестриктивному типові дихальної недостатності легеня втрачає властивість розправлятися і скорочуватися, при обструктивному збільшується опір руху повітря в дихальних шляхах.
Для диференційної діагностики рестриктивних і обструктивних порушень вентиляції використовують наступні дані: пневмограма — ЖЄЛ при рестриктивних порушеннях вентиляції легень знижується до 2-3 л. відношення ЖЄЛ і об'єму форсованого видиху за 1 секунду (тест Тіфно) у здорових дорівнює 70-80 %, а при обструктивних порушеннях внаслідок збільшення аеродинамічного опору знижується. Максимальна вентиляція легень — це об'єм повітря, яке проходить через легені за хвилину при диханні з максимально можливою частотою і глибиною. МВЛ залежить від віку, статі і маси тіла і в нормі дорівнює 120-170 л/хв. МВЛ знижується при рестриктивних і обструктивних порушеннях вентиляції.
Вміст кисню (O2) і вуглекислоти (СO2) в альвеолах корелює з об'ємом вентиляції та інтенсивністю газообміну.
У спокої засвоєння організмом 02 із альвеолярної суміші газів складає близько 250-300 мл/хв. Виділення СO2
з  крові в альвеолярну суміш газів становить 200-250 мл/ хв. Відношення об'єму виділеного (СO2) до об'єму поглинутого (O2) називається дихальним коефіцієнтом і складає 0,82.
Газообмін залежить від:

  1. альвеолярної вентиляції;
  2. перфузії легень;
  3. дифузійних властивостей легень, а також рівномірності розміщення цих функцій по легенях.

Вентиляція, перфузія і дифузія в різних ділянках легень навіть у здорової людини відбуваються нерівномірно. Внаслідок цього напруження 02 в крові артерій знижується, а СO2 — зростає. Це обумовлено тим, що кров з ділянок, що добре вентилюються (де здійснюється газообмін) змішується з кров'ю, що відтікає з ділянок, які погано вентилюються (де газообмін знижений).
У зв'язку з цим виділяють такі механізми порушення функцій легень:

  1. Альвеолярна гіповентиляція.
  2. Порушення дифузії газів.
  3. Нерівномірність вентиляційно-перфузійного співвідношення в різних ділянках легень.

Порушення зовнішнього дихання, яке супроводжується зниженням вмісту O2 і збільшенням СO2 в крові і не пов'язане з вентиляцією легень, виникає внаслідок збільшення кількості ар- теріоло-венозних шунтів. У здорової людини частина крові надходить в артерії, минаючи ділянки легень, де відбувається вентиляція — це функціональні артеріоло-венозні шунти (малі серцеві вени Тебезія). У здорових людей на частку такого кровообігу припадає близько 2 % загального серцевого викиду, що призводить до зниження парціального тиску O2 в капілярах на 5-10% (рис. 25). При захворюваннях серця і легень кількість крові, що протікає через шунти, збільшується, а це призводить до гіпоксії (зниження напруги O2) і гіперкапнії (збільшення напруги СO2) (рис. 26, 27).

 

 

Типи вентиляції:

Легенева вентиляція

 

Співвідношення вентиляції і кровообігу в легенях:

Рис. 25. Співвідношення вентиляції і кровообігу в легенях: а — нормальний стан; б — частина легені не вентилюється, але кровообіг не порушений; в — частина легені вентилюється, але не кровопостачається; г — легеня не вентилюється і не кровопостачається.

  1. Нормовентиляція — парціальний тиск СO2 в альвеолах дорівнює 40 мм рт.ст. (5,3 кПа).
  1. Гіпервентиляція — посилена вентиляція перевищує метаболічні потреби організму (більше 40 мм рт.ст).
  2. Гіповентиляція — вентиляція знижена відповідно до потреб метаболізму організму (менше 40 мм рт.ст.).

 

 

Схема співвідношень насичення киснем артеріальної і венозної крові при різних патологічних станах

Рис. 26. Схема співвідношень насичення киснем артеріальної і венозної крові при різних патологічних станах:
1 — артеріальна гіпоксемія внаслідок пневмонії; 2 — венозна гіпоксемія; 3 — артеріально-венозна гіпоксемія, I, II, III — капіляри великого кола кровообігу (за А. Дембо).

 

Схема обміну повітря в альвеолах:

Рис. 27. Схема обміну повітря в альвеолах:
1 — вдих; 2 — видих; світлим показано рух вхідного повітря;
темним — рух повітря, яке знаходиться в альвеолах
(за А. Дембо).

  1. Збільшена вентиляція, не пов'язана з парціальним тиском газів в альвеолах (при м'язовій роботі).
  2. Еупное — нормальна вентиляція в стані спокою.
  3. Тахіпное — збільшення частоти дихання.
  4. Брадипное — зменшення частоти дихання.
  5. Ортопное — виражена задишка, пов'язана із застоєм крові в легеневих капілярах при недостатності лівого шлуночка. У горизонтальному положенні хворого ортопное посилюється.
  6. Диспное-неприємне, суб'єктивне відчуття недостатності дихання або його затруднения.
  7. Асфіксія — зупинка або припинення дихання, пов'язані з паралічем дихального центру. Газообмін різко порушений (рис. 28).

Основні показники функції дихання у здорової людини:
Загальна ємність легень — 4,0-6,3 л;
Життєва ємність легень — 2,1-6,2 л;
Функціональна залишкова ємність легень (ФЗЄ) — 1,2- 2,9 л;
Залишковий об'єм лнгень — 1,1-2,0 л;
Дихальний об'єм (глибина дихання) — 300-900 мл;
Об'єм мертвого простору — 0,1-0,2 л;
Частота дихання — 12-16 за 1 хв.;

 

 

Рис. 28. Фізіологічні характеристики загальної ємності легень. Пневмограма здорової людини (а). Порушення функції дихання за обструктивним типом (б). Порушення функції дихання за рестриктивним типом (в).
Хвилинний об'єм дихання — 6-9 л/хв;
Альвеолярна вентиляція — 4-6 л/хв;
Вентиляція мертвого простору — 1,6-2,1 л/хв; Поглинання 02 — 280 мл/хв;
Виділення С02 — 230 мл/хв;
Дихальний коефіцієнт — 0,82.
Таблиця 2
Концентрація і парціальний тиск газів________

 

о2

(N
О
и

Концентрація в повітрі, що видихається

20,9%

0,003%

Концентрація в альвеолах

14,0%

0,056%

Парціальний тиск у повітрі, що вдихається

150 мм рт.ст.

0,2 мм рт.ст.

Парціальний тиск в альвеолах

100 мм рт.ст

40 мм рт.ст

Зміст

Читайте так же:

  • 7.2. Дисемінований туберкульоз легень Зміст Дисемінований туберкульоз легень відноситься до синдрому легеневої дисемінації, який характеризується зростанням задишки і вогнищевого ураження легень. Синдром […]
  • 3_ Профілактика туберкульозу Зміст Профілактика туберкульозу — це комплекс заходів, спрямованих на попередження інфікованості і виникнення захворювання. Ними передбачено ліквідацію […]
  • 5.4. Туберкулінодіагностика Зміст Туберкулінодіагностика  — це специфічні дослідження, які здійснюються за допомогою туберкуліну з метою виявлення інфікованості (при масових […]
  • Протитуберкульозний імунітет Зміст Інфікування мікобактеріями туберкульозу не завжди призводить до захворювання. Природна стійкість (імунітет) — це генетично детермінована властивість […]
  • 4.3. Нерепіраторні функції легень Зміст   Рис. 31. Крепітація.   Дихання і функції легень ототожнювати не можна. Зіставлення структурних і функціональних особливостей легень створює […]
  • 7.4.1. Вогнищевий туберкульоз легень Зміст Вогнищевий туберкульоз легень — це мала (обмежена) форма вторинного туберкульозу, що характеризується поодинокими або множинними вогнищами (тінь діаметром […]
  • 3_3_ Специфічна профілактика Зміст Специфічну профілактику туберкульозу проводять вакциною БЦЖ.   Рис. 18. Французи Альберт Кальмет, Каміл Герен у 1921 році дали медицині ефективний […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.