[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Санітарна просвіта населення та пропаганда здорового способу життя мають дуже важливе значення, оскільки сприяють тому, що хворий може сам запідозрити в себе туберкульоз і своєчасно звернутися до лікаря. Чим раніше розпочато лікування, тим воно ефективніше і тим менше людей хворий встигне заразити.
Незнання призводить до того, що люди вмирають від хвороб, які могли б бути вилікувані. Наслідками непоінформованості населення щодо симптомів туберкульозу й можливостей сучасної терапії є:

  1. значне поширення туберкульозної інфекції;
  2. пізнє виявлення хворих на туберкульоз;
  3. запущені випадки хвороби, що важко піддаються лікуванню і призводять до інвалідизації чи смерті хворого.

Кожний медичний працівник повинен знати основні симптоми туберкульозу, його клінічні форми.
Туберкульоз — інфекційне захворювання, тобто заразне. Його спричинюють мікобактерії туберкульозу. Джерело інфекції — хворий на туберкульоз легень, шляхи передачі — повітряно-краплинний, пиловий (тобто збудник передається під час кашлю, чхання, розмови).
Найчастіше (до 90—95 % випадків) уражуються легені, але можуть бути уражені й інші органи: нирки, кістки й суглоби, статеві органи, очі, лімфатичні вузли, шкіра та ін. Якщо туберкульоз виявлений вчасно, у більшості випадків він виліковний. Лікування туберкульозу тривале, хворим призначають комбінації протитуберкульозних препаратів (хіміотерапія).

Основні симптоми туберкульозу органів дихання:

  1. Респіраторні:
  2. кашель, що триває понад 3 тиж і не піддається лікуванню антибіотиками й протикашльовими засобами. Кашель, як правило, супроводжується виділенням гнійного або слизисто-гнійного мокротиння;
  3. зменшення маси тіла;
  4. біль у грудній клітці;
  5. задишка;
  6. кровохаркання.
  7. Загальні:
  8. періодичне підвищення температури тіла (субфебрильна);
  9. нічна пітливість;
  10. підвищена втомлюваність;
  11. загальна слабість;
  12. втрата апетиту.

При позалегеневому туберкульозі місцева симптоматика залежить від локалізації процесу. Загальні прояви можуть бути подібними до таких при туберкульозі легень.
Хворий може звернутися в будь-який лікувально-профілактичний заклад. Якщо діагноз туберкульозу підтверджений, то в Україні лікуванням хворого займається спеціалізована протитуберкульозна (фтизіатрична) служба.
В Україні хворим на туберкульоз гарантовано безкоштовне лікування. З 2000 р. централізовано закуповуються всі протитуберкульозні препарати, які є в достатній кількості.
Тільки ретельне виконання розпоряджень лікаря і дотримання схем хіміотерапії може гарантувати повне вилікування від туберкульозу. Невиконання рекомендацій лікаря призводить до розвитку невиліковних форм захворювання або до смерті хворого.
Під час проведення санітарно-просвітньої роботи ВООЗ рекомендує наводити такі факти:

  1. у цьому році від туберкульозу помре більше людей, аніж в будь- який інший рік історії людства;
  2. туберкульоз убиває більше молоді та дорослих, ніж будь-яка інша інфекційна хвороба;
  3. у цьому році від туберкульозу помре від 2 до 3 млн людей, причому майже всім летальним випадкам туберкульозу можна було запобігти;
  4. кожні 10 с від туберкульозу помирає одна людина;
  5. кожні 4 с одна людина стає хворою на туберкульоз;
  6. щороку туберкульозом заражується 1 % населення земної кулі;
  7. 1/3 населення земної кулі інфікована мікобактеріями туберкульозу;
  8. коли людина з активною формою туберкульозу не лікується, то вона може заразити 10—15 осіб за рік.

Хіміорезистентний туберкульоз є однією зі складових епідемії туберкульозу. Тому популяризація знань про нього заслуговує на особливу увагу. Можна навести такі факти про хіміорезистентний туберкульоз:

  1. хіміорезистентний туберкульоз — це туберкульоз, спричинений мікобактеріями, які стійкі до протитуберкульозних препаратів;
  2. близько 50 років тому не було протитуберкульозних препаратів, тому й не було проблеми хіміорезистентного туберкульозу;
  3. епідемічні осередки хіміорезистентного туберкульозу виявлено в таких країнах, як Росія, Латвія, Естонія, Аргентина й Домініканська Республіка, де у 7—22 % хворих діагностовано хіміорезистентний туберкульоз. Подібна ситуація спостерігається нині і в Україні;
  4. якщо хворий не бажає регулярно приймати ліки, то після перерви в лікуванні в нього розвивається хіміорезистентний туберкульоз. Останній може виникнути і тоді, коли лікарі призначають неправильне поєднання ліків. Цьому сприяє ненадійне забезпечення протитуберкульозними препаратами;
  5. погано контрольоване й неправильне лікування туберкульозу значно небезпечніше, ніж відсутність лікування взагалі;
  6. у розвинених країнах витрати на лікування одного хворого на туберкульоз становлять близько 2000 доларів США, на одного хворого на хіміорезистентний туберкульоз — до 250 000 доларів США.

Ще однією складовою сучасної епідемії туберкульозу є туберкульоз у ВІЛ-інфікованих. Тому варто широко популяризувати такі факти:

  1. ВІЛ-інфекція та туберкульоз — це «смертельний дует»: одне захворювання прискорює розвиток іншого;
  2. туберкульоз — головна причина смертності серед ВІЛ-інфікованих;

•з-поміж 31 млн ВІЛ-інфікованих осіб, зареєстрованих у світі в 1997 p., близько 1/3 були інфіковані мікобактеріями туберкульозу;

    • на туберкульоз припадає майже 1/3 летальних випадків СНІДу в усьому світі.

     

    Зміст

    Читайте так же:

    Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.