Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Клінічна діагностика. В анамнезі можливі запальні захворювання статевих органів, оперізувальний лишай, рецидивна пневмонія, бактеріемія (особливо та, що спричинена Salmonella typhlmurlum).
Виявляють значне (понад 20 %) зменшення маси тіла хворого.
У хворого можуть бути такі клінічні прояви: діарея, що триває понад 1 міс; біль під час ковтання (можливий стеноз стравоходу); відчуття печіння в стопах (неврит чутливих нервів); папульозна висипка; саркома Капоші; симетрична ГЛП; кандидоз слизових оболонок ротової порожнини; волосиста лейкоплакія ротової порожнини; болючі виразки на статевих органах.
Підозра на ВІЛ-інфекцію у хворого на туберкульоз повинна виникнути, якщо в нього виявлено анемію, лейкопенію та тромбоцитопенію.
Наявність ВІЛ в організмі людини можна підтвердити шляхом виявлення антитіл до ВІЛ у плазмі чи сироватці крові. Застосовують такі методи тестування на ВІЛ:

  1. імуноферментний аналіз (ІФА);
  2. швидке імунне зв’язування;
  3. імуноблотинг.

Переваги й недоліки різних методів тестування на ВІЛ. Найчастіше для виявлення антитіл до ВІЛ застосовують ІФА. Створено спеціальні тест-системи для ІФА, за допомогою яких можна одночасно виявляти антитіла до ВІЛ-1 і ВІЛ-2.
ІФА не такий дорогий, як імуноблотинг. Щодня можна досліджувати велику кількість сироваток. Метод вирізняється високою чутливістю та специфічністю. Проте для проведення ІФА необхідно мати спеціальне лабораторне обладнання.
Швидке імунне зв’язування — це простий метод дослідження, що не потребує спеціального лабораторного обладнання. Вартість його менша, ніж імуноблотингу.
Перевагою імуноблотингу є максимальна чутливість і специфічність, недоліком — необхідність використання дорогого лабораторного обладнання.
ВООЗ рекомендує застосовувати різні стратегії залежно від мети тестування. При цьому необхідно прагнути до максимальної вірогідності результатів при мінімальній вартості аналізів.
І.  Якщо метою дослідження є діагностика ВІЛ-інфекції в окремих хворих із групи високого ризику щодо розвитку ВІЛ-інфекції, то:
ІА. Досліджуйте зразок за допомогою ІФА чи простого/швидкого методу.
ІБ. Якщо результати першого дослідження позитивні, то досліджуйте зразок повторно за допомогою ІФА або простого/швидкого методу, використовуючи тест-систему на основі інших антигенів або інший тест.
Можливі такі результати:

  1. Якщо результати 1-го тесту негативні, то у хворого немає ВІЛ- інфекції.
  2. Якщо результати 1-го та 2-го тесту позитивні, то у хворого є ВІЛ-інфекція.
  3. Якщо результати 1-го тесту позитивні, а результати 2-го тесту негативні, то повторіть обидва дослідження.
  4. Якщо результати двох тестів і далі не збігаються, то слід узяти нові зразки сироватки і повторити дослідження.
  5. Під час тестування з метою епідеміологічного нагляду в популяції, де частота ВІЛ-інфекції перевищує 10 %, досліджуйте зразок за допомогою ІФА або простого/швидкого методу.

Можливі такі результати:

  1. Якщо результати тесту негативні, то у хворого немає ВІЛ-інфекції.
  2. Якщо результати тесту позитивні, то у хворого є ВІЛ-інфекція.

Велика частина населення знає про зв’язок між ВІЛ-інфекцією та туберкульозом. Тому хворий на туберкульоз може запідозрити в себе ВІЛ-інфекцію. Дуже важливо запропонувати таким хворим добровільне тестування на ВІЛ-інфекцію.
Тактика примусового тестування хворих на туберкульоз на ВІЛ-інфекцію (навіть якщо для цього є відповідна законодавча база) може призвести до таких негативних наслідків:
а)  хворі перестануть звертатися за медичною допомогою;
б)  зменшиться кількість випадків виявлення захворювання в групі високого ризику;
в)  населення втратить довіру до медичних працівників.
Істотне значення має конфіденційне консультування хворих до і після тестування на ВІЛ-інфекцію. Після ознайомлення з принципами тестування хворі, як правило, дають згоду на його проведення. Хворі повинні добре розуміти мету і можливі результати тестування.
Консультування з питань ВІЛ-інфекції. Консультування — це діалог між консультантом і пацієнтом. Після відповідної підготовки будь-яка людина, що має справу з хворими та членами їхніх родин, може працювати консультантом. Консультантами можуть бути як медичні працівники, так і люди, що не мають медичної освіти.

Консультування перед тестуванням. Мета консультування — допомогти хворому прийняти рішення (дати згоду на проведення обстеження на ВІЛ). Основні теми для обговорення з хворим:
а)  імовірність наявності у хворого BIJI-інфекції;
б)  інформованість з питань ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Консультування після тестування. Мета консультування — обговорити з хворим результати обстеження на ВІЛ-інфекцію, надати йому додаткову інформацію. Завжди необхідно гарантувати конфіденційність такої бесіди.
Багато хворих, довідавшись про позитивний результат тестування на ВІЛ-інфекцію, впадають у депресію. Такі хворі потребують постійної моральної підтримки.
Негативні результати тестування не завжди означають, що в людини немає ВІЛ-інфекції (можливо, дослідження проведене до серо- конверсіії, тобто в період від зараження до антитілоутворення). Результати тестування на ВІЛ-інфекцію стають позитивними не раніше, ніж через 6 тиж (іноді — лише через 3 міс) після зараження.
У будь-якому випадку необхідно уникати небезпечних сексуальних контактів.
Слід проінформувати хворого про можливі побічні реакції, що розвиваються при лікуванні протитуберкульозними препаратами.

Зміст

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.