[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Клінічна діагностика. В анамнезі можливі запальні захворювання статевих органів, оперізувальний лишай, рецидивна пневмонія, бактеріемія (особливо та, що спричинена Salmonella typhlmurlum).
Виявляють значне (понад 20 %) зменшення маси тіла хворого.
У хворого можуть бути такі клінічні прояви: діарея, що триває понад 1 міс; біль під час ковтання (можливий стеноз стравоходу); відчуття печіння в стопах (неврит чутливих нервів); папульозна висипка; саркома Капоші; симетрична ГЛП; кандидоз слизових оболонок ротової порожнини; волосиста лейкоплакія ротової порожнини; болючі виразки на статевих органах.
Підозра на ВІЛ-інфекцію у хворого на туберкульоз повинна виникнути, якщо в нього виявлено анемію, лейкопенію та тромбоцитопенію.
Наявність ВІЛ в організмі людини можна підтвердити шляхом виявлення антитіл до ВІЛ у плазмі чи сироватці крові. Застосовують такі методи тестування на ВІЛ:

  1. імуноферментний аналіз (ІФА);
  2. швидке імунне зв’язування;
  3. імуноблотинг.

Переваги й недоліки різних методів тестування на ВІЛ. Найчастіше для виявлення антитіл до ВІЛ застосовують ІФА. Створено спеціальні тест-системи для ІФА, за допомогою яких можна одночасно виявляти антитіла до ВІЛ-1 і ВІЛ-2.
ІФА не такий дорогий, як імуноблотинг. Щодня можна досліджувати велику кількість сироваток. Метод вирізняється високою чутливістю та специфічністю. Проте для проведення ІФА необхідно мати спеціальне лабораторне обладнання.
Швидке імунне зв’язування — це простий метод дослідження, що не потребує спеціального лабораторного обладнання. Вартість його менша, ніж імуноблотингу.
Перевагою імуноблотингу є максимальна чутливість і специфічність, недоліком — необхідність використання дорогого лабораторного обладнання.
ВООЗ рекомендує застосовувати різні стратегії залежно від мети тестування. При цьому необхідно прагнути до максимальної вірогідності результатів при мінімальній вартості аналізів.
І.  Якщо метою дослідження є діагностика ВІЛ-інфекції в окремих хворих із групи високого ризику щодо розвитку ВІЛ-інфекції, то:
ІА. Досліджуйте зразок за допомогою ІФА чи простого/швидкого методу.
ІБ. Якщо результати першого дослідження позитивні, то досліджуйте зразок повторно за допомогою ІФА або простого/швидкого методу, використовуючи тест-систему на основі інших антигенів або інший тест.
Можливі такі результати:

  1. Якщо результати 1-го тесту негативні, то у хворого немає ВІЛ- інфекції.
  2. Якщо результати 1-го та 2-го тесту позитивні, то у хворого є ВІЛ-інфекція.
  3. Якщо результати 1-го тесту позитивні, а результати 2-го тесту негативні, то повторіть обидва дослідження.
  4. Якщо результати двох тестів і далі не збігаються, то слід узяти нові зразки сироватки і повторити дослідження.
  5. Під час тестування з метою епідеміологічного нагляду в популяції, де частота ВІЛ-інфекції перевищує 10 %, досліджуйте зразок за допомогою ІФА або простого/швидкого методу.

Можливі такі результати:

  1. Якщо результати тесту негативні, то у хворого немає ВІЛ-інфекції.
  2. Якщо результати тесту позитивні, то у хворого є ВІЛ-інфекція.

Велика частина населення знає про зв’язок між ВІЛ-інфекцією та туберкульозом. Тому хворий на туберкульоз може запідозрити в себе ВІЛ-інфекцію. Дуже важливо запропонувати таким хворим добровільне тестування на ВІЛ-інфекцію.
Тактика примусового тестування хворих на туберкульоз на ВІЛ-інфекцію (навіть якщо для цього є відповідна законодавча база) може призвести до таких негативних наслідків:
а)  хворі перестануть звертатися за медичною допомогою;
б)  зменшиться кількість випадків виявлення захворювання в групі високого ризику;
в)  населення втратить довіру до медичних працівників.
Істотне значення має конфіденційне консультування хворих до і після тестування на ВІЛ-інфекцію. Після ознайомлення з принципами тестування хворі, як правило, дають згоду на його проведення. Хворі повинні добре розуміти мету і можливі результати тестування.
Консультування з питань ВІЛ-інфекції. Консультування — це діалог між консультантом і пацієнтом. Після відповідної підготовки будь-яка людина, що має справу з хворими та членами їхніх родин, може працювати консультантом. Консультантами можуть бути як медичні працівники, так і люди, що не мають медичної освіти.

Консультування перед тестуванням. Мета консультування — допомогти хворому прийняти рішення (дати згоду на проведення обстеження на ВІЛ). Основні теми для обговорення з хворим:
а)  імовірність наявності у хворого BIJI-інфекції;
б)  інформованість з питань ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Консультування після тестування. Мета консультування — обговорити з хворим результати обстеження на ВІЛ-інфекцію, надати йому додаткову інформацію. Завжди необхідно гарантувати конфіденційність такої бесіди.
Багато хворих, довідавшись про позитивний результат тестування на ВІЛ-інфекцію, впадають у депресію. Такі хворі потребують постійної моральної підтримки.
Негативні результати тестування не завжди означають, що в людини немає ВІЛ-інфекції (можливо, дослідження проведене до серо- конверсіії, тобто в період від зараження до антитілоутворення). Результати тестування на ВІЛ-інфекцію стають позитивними не раніше, ніж через 6 тиж (іноді — лише через 3 міс) після зараження.
У будь-якому випадку необхідно уникати небезпечних сексуальних контактів.
Слід проінформувати хворого про можливі побічні реакції, що розвиваються при лікуванні протитуберкульозними препаратами.

Зміст

Читайте так же:

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.