[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

В попередніх розділах, при розгляді клінічних форм туберкульозу легень, висвітлювались питання, пов'язані з їх лікуванням. Але є вузлові питання, що стосуються загальних принципів комплексного лікування, які доцільно розглянути окремо. По-перше — лікування хворих на туберкульоз повинно бути комплексним, по-друге — лікування туберкульозу є довготривалим процесом (9-18 місяців), і по-третє — лікування хворому повинно призначатись із врахуванням загального стану організму хворого і характеру бактеріовиділення.
Комплекс лікування хворого на туберкульоз включає специфічну та неспецифічну терапію, а також застосування хірургічних методів. Специфічна терапія проводиться комбінаціями протитуберкульозних препаратів. Неспецифічна терапія — це корекція патогенетичних проявів специфічного запалення шляхом застосування симптоматичних, стимулюючих та імунокорегуючих засобів. Хірургічне лікування застосовується, коли структурні зміни в легенях (каверни, туберкульоми, фіброз, цироз) з ознаками активності, не зважаючи на застосування антибіотиків, призупинили зворотний розвиток.
Лікування хворих на туберкульоз — це комплекс заходів, які можуть забезпечити вилікування при умові дотримання наступних принципів.

1.   Застосування одноразово декількох препаратів, до яких чутливі МБТ.
2.   Туберкулостатичні перпарати потрібно приймати регулярно, безперервно.
3.   Лікування має бути довготривалим — 1-1,5 року.

Застосовують препарати в оптимальних дозах, що створює максимальну концентрацію в крові, але без помітних порушень регуляторних функцій організму. Ідеальними є такі туберкулостатичні препарати, при застосуванні яких досягається найвищий ефект в найкоротші терміни.
Особливості епідемії туберкульозу в сучасних умовах стали причиною корекції класичних схем хіміотерапії. Експерти ВООЗ, Вчена Рада інституту туберкульозу і пульмонології ім.Ф.Г. Яновського АМН України пропонують стандартизовані схеми етіотропної терапії різних форм туберкульозу із використанням комбінованих антимікобактеріальних препаратів (АМБП) з фіксованими дозами. їхні пропозиції грунтуються на даних про характеристики МБТ, що знаходяться у вогнищі специфічного запалення. Виділяють МБТ з високим метаболізмом на які діє ізоніазид, рифампіцин і стрептоміцин,МБТ метаболітично неактивні, на які діє рифампіцин, на МБТ, які розміщені внутрішньоклітинно діє піразинамід. Крім того, у хворого на активний туберкульоз є неактивні МБТ, розміщені позаклітинно в казеозі, на які протитуберкульозні препарати не діють. Очиститись від них повинен сам організм за допомогою макрофагів. Враховуючи те, що не завжди лікар своєчасно одержує інформацію про характер МБТ, а також не всі диспансери забезпечені комбінованими препаратами з фіксованими дозами, розроблені стандарти не мають широкого застосування. Тому з самого початку призначають оптимальні комбінації трьох-чотирьох туберкулостатичних препаратів, спрямованих проти всіх видів МБТ. Лікування здійснюється у два етапи: перший — інтенсивний з метою раннього знищення мікобактерій, і другий — спрямований на стабілізацію процесу. В сучасних умовах найбільш поширеною причиною неефективного лікування хворих на туберкульоз є недостатньо інтенсивна протимікобактеріальна терапія через застосування одного-двох замість трьох-п'яти препаратів. А також те, що лікування проводиться без належного контролю, недовготривало, з перервами.
Всі туберкулостатичні препарати залежно від їх бактеріостатичної і бактерицидної дії, поділяють на 3 групи:
Група А (з найбільшою бактеріостатичною дією) — ізоніазид, рифампіцин;
Група В (середньої активності) — етіонамід, канаміцин, стрептоміцин, піразинамід, етамбутол, циклосерин.
Група С (найнижча активність) — тіоацетазон, ПАСК.
Крім того, фармацевтичні фірми випускають ефективні ліки, які складаються з різних антимікобактеріальних препаратів з фіксованими дозами. Фірма Wyeth-Lederle випускає препарат Майрін (MYRIN), що складається з рифампіцину 0,15 г, ізоніазиду 0,075 г, етамбутолу 0,3 г, та Майрін II (MYRIN-Р), який складається з рифампіцину 0,12 г, ізоніазиду 0,06 г, етамбутолу 0,225 г, піразинаміду 0,3 г. Крім того, використовуються препарати які мають бактеріостатичну дію на МБТ, резистентні до препаратів основних груп. Це амікацин, квінолан, рифамбутит, кліфозимін.

Зміст

Читайте так же:

  • 11. Туберкульоз верхніх дихальних шляхів Зміст Туберкульоз трахеї і бронхів є вторинним ускладненням туберкульозу легень або внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Найчастіше туберкульоз бронхів і гортані […]
  • 5.2. Лабораторні методи дослідження харкотиння Зміст Харкотиння здорова людина не виділяє. Воно з'являється внаслідок ураження слизової оболонки трахеї і бронхіального дерева і є сумішшю секрету залоз слизової, […]
  • 12. Ускладнення туберкульозу Зміст Туберкульоз органів дихання характеризується синдромом загальної інтоксикації і синдромом легеневого ураження. Але у частини хворих (1-6 %) клінічна картина […]
  • 14.3. Туберкульоз і виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки Зміст Виникнення туберкульозу у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки і, навпаки, виразкової хвороби у хворих на туберкульоз легень, погіршує […]
  • 16.3. Патогенетична терапія Зміст Патогенетична терапія спрямована на корекцію порушень в організмі, які виникають у зв'язку із специфічними запальними процесами. Застосовують засоби для […]
  • 17.1. Структура і функції протитуберкульозного диспансеру Зміст Боротьба з туберкульозом є глобальною проблемою усього людства і здійснюється за програмою міжнародної співпраці. Координацію боротьби з туберкульозом проводить […]
  • 12.5. Ателектаз легені Зміст Ателектаз легені — це стан, коли альвеоли спались і в них відсутнє повітря. Ателектаз може поширитись на всю легеню, частку, сегмент, субсегмент. Неповне […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.