[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

В останні роки почастішали ураження легень одночасно туберкульозом і раком (П'ятночка І.Т.). Зараз вважають, що туберкульоз і рак легень виникають незалежно один від одного. Але існує думка, що туберкульоз певною мірою провокує виникнення раку легень, оскільки ця хвороба серед хворих на туберкульоз зустрічається частіше, ніж серед іншого населення. У більшості хворих (60-70 %) раніше виявляють туберкульоз, до якого згодом приєднується рак, але може бути і навпаки. Захворювання на туберкульоз і рак легень створюють значні діагностичні труднощі, змінюють методику дослідження і лікування хворих.

Патогенез і патологічна анатомія. Виникнення раку обумовлене метаплазією епітелію слизової оболонки бронхів при хронічному туберкульозному запаленні. При поєднанні туберкульозу і раку переважають вогнищева, фіброзно-кавернозна і циротична форми туберкульозу, для яких властиве поширене сполучнотканинне ущільнення паренхіми і бронхів. Пухлина виростає в зоні рубцевих змін, може утворюватися в стінці каверни, в капсулі туберкульоми, локалізується переважно в 1, 2, 6 сегментах.

Клініка. У ранніх фазах розвитку туберкульоз і рак перебігають безсимптомно або з маловираженими клінічними ознаками. При подальшому прогресуванні захворювань з'являються симптоми, які характерні для обох захворювань. В анамнезі можуть бути вказівки на часті пневмонії, бронхіти, перенесений первинний туберкульоз, контакт з хворим на туберкульоз, який виділяє з харкотинням мікобактерії, тривале куріння. При наявності раку у хворого на туберкульоз легень зростає слабість, задишка, втрата маси тіла, з'являються постійний сухий кашель, кровохаркання, стійкий біль в грудях. Задишка при туберкульозі відповідає поширеності інфільтративно-пневмо- нічних і деструктивних змін в легенях, тоді як при раку вона обумовлена порушенням бронхіальної прохідності і може зустрічатися при невеликих пухлинах. Особливо важкий стан виникає у хворих з ендобронхіальною пухлиною, ускладненою ателектазом.
Поява ракової пухлини не супроводжується загостренням туберкульозу, тому при фізикальному дослідженні легень не спостерігають додаткових патологічнх змін. Рентгенологічне дослідження є одним з основних методів діагностики раку. Поява центрального раку супроводжується збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів, гіповентиляцією легень, а при обтурації бронха знаходять тінь, характерну для ателектазу. Поява поодинокого фокуса в ділянці щільних вогнищ або фіброзу вказує на можливий розвиток раку легень. При карциноматозі слід проводити диференціювання з дисемінованим туберкульозом. Тіні вогнищ при раку крупніші, ніж при туберкульозі. Ракові зміни локалізуються в середніх і нижніх відділах легень, ближче до кореня, кількість і розмір вогнищ збільшується в напрямку до базальних відділів легень. Для бластоматозного вузла характерна нижньочасткова локалізація, горбистість і нерівність контурів пухлини, відсутність ділянок звапнення у вогнищах. Центральний рак, на відміну від туберкульозного інфільтрату, супроводжується ателектазом частки чи сегмента легені, периканкренозною пневмонією, збільшенням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Пухлини не містять щільних кальцинованих включень. Проводять рентгенографічні, бронхологічні, томографічне дослідження для одержання більш об'єктивних даних про будову тіні. Надзвичайно цінною є комп'ютерна томографія органів дихання. Розширення тіні кореня за рахуноок пухлиноподібних утворень є характерним симптомом для центрального раку.
Туберкулінодіагностика. У хворих на рак туберкулінові реакції на пробу Манту з 2 ТО часто позитивні або слабо позитивні, тоді як при туберкульозі, а особливо туберкульомах легені, може бути висока чутливість до туберкуліну. Реакції також знижені або від'ємні у хворих на туберкульоз при виникненні в них раку.

Бронхоскопічне дослідження — найбільш інформативний метод діагностики раку. В просвіті бронха можна виявити пухлину, яка звужує або закриває просвіт і є доступною для біопсії. Бронхоскопія з біопсією є обов'язковим компонентом бронхологічного дослідження хворих на туберкульоз і рак легені, вона дозволяє уточнити діагноз. Також досліджують харкотиння на ракові клітини чи проводять цитологічне дослідження біоптатів. Виявлення мікобактерій туберкульозу характерне для туберкульозу у фазі розпаду. Ураження бронхів при туберкульозі має специфічний характер і проявляється у вигляді інфільтрації стінок, ерозій, розростання грануляційної тканини і рубцевих змін. При бронхографічному дослідженні у хворих на рак вдається виявити звуження чи "ампутацію" бронха.
Велике значення при диференціальній діагностиці туберкульозу і раку легень має лабораторний метод дослідження. У хворих на рак можна виявити різке підвищення ШОЕ (60 мм/год і вище), лейкоцитоз, лімфопенію, гіпохромну анемію, більш високий рівень сироваткових глобулінів, ніж у хворих на туберкульоз. Діагностичне значення має оцінка результатів протитуберкульозної хіміотерапії. Якщо туберкульоз не супроводжується загостренням, а зміни на рентгенограмах збільшуються, слід запідозрити приєднання раку. В якості діагностичного і одночасно лікувального методу використовують діагностичну торакотомію з видаленням ураженої ділянки легені.

Лікування активного туберкульозу легень при поєднанні його з раком легень проводять протитуберкульозними препаратами з урахуванням форми і фази туберкульозного процесу. Рак легень, ослаблюючи організм, може викликати реактивацію туберкульозу. Хворим із залишковими посттуберкульозними змінами з профілактичною метою призначають туберкулостатичні препарати. Особливо показана хіміопрофілактика туберкульозу хворим в період підготовки їх до операції з приводу раку і в післяопераційному періоді, а також при лікуванні цитостатиками і опроміненні. Хірургічне втручання повино бути комбінованим: одночасне видалення ракового вузла і туберкульозних змін в легенях.

Зміст

Читайте так же:

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.