[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Зміст

Туберкульоз ока — це локалізоване специфічне ураження очного яблука і слизової повіки при загальному туберкульозному захворюванні. Хворіють діти і дорослі.

Патогенез і патологічна анатомія. Найчастіше, близько 70 % всіх уражень, процес локалізується в ділянці судинної оболонки. МБТ проникають в оболонки ока гематогенним шляхом. В судинній оболонці, де в розгалуженій стінці капілярів уповільнюється кровообіг, утворюються туберкульозні горбики діаметром 0,5-2 мм з нечіткими краями, місцями вони зливаються, утворюючи інфільтрати. Гомогенне ураження частіше зустрічається у дорослих з післятуберкульозними залишковими змінами у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах і легенях. Поряд з цим, можуть виникати туберкульозно-алергічні ураження зовнішніх оболонок ока. Специфічне запалення характеризується дифузними інфільтративними змінами без утворення гранульом. Туберкульозно-алергічні процеси частіше зустрічаються у дітей і підлітків, при первинних формах туберкульозу. Захворювання виникає гостро — запальна реакція, набряки сітківки, помутніння скловидного тіла. Найчастіше розвиваються кератити, кон'юнктивіти, кератокон'юнктивіти. По лімбу або на рогівці виникають сірі вузлики, гіперемія судин і набряк кон'юнктиви. Ураження швидко прогресує, після вилікування часто спостерігають рецидиви.
При дисемінованих і вогнищевих ураженнях захворювання починається мало вираженими симптомами без порушення функції ока.

Частота. В доантибактеріальну еру туберкульоз органів зору займав значне місце серед інших уражень ока. В останні роки зустрічається рідко, не більше 0,8 % серед всіх інфекцій ока, і близько 0,05 % серед вперше виявлених хворих на туберкульоз.

Клініка і діагностика. Діагностика туберкульозу ока часто буває несвоєчасною. Необхідно враховувати клінічну картину, дані лабораторного і рентгенологічного обстежень, визначити туберкулінову чутливість і виключити інші інфекції: токсоплазмоз, сифіліс, сепсис тощо.

Виділяють наступні клініко-патологоанатомічні різновиди туберкульозу ока: туберкульозний кон'юнктивіт, фліктенульозно-скрофульозний кон'юнктивіт, туберкульозний склерит, туберкульозний кератит, туберкульоз судинного тракту, туберкульозний хоріоїдит, туберкульоз сітківки.
Туберкульозний кон'юнктивіт може бути первинним і метастатичним, або поширюватись із тканин орбіти. З'являються сірі вузлики на слизовій верхньої повіки або на перехідній складці. Вузлики розпадаються, утворюються виразки, покриті жовтим нальотом, під якими розміщуються туберкульозні грануляції. Виразка поступово розширюється, може захопити хрящик верхньої повіки. З'являються катаральні виділення. Виразка рубцюється, можуть утворитись сосочки. Перебіг млявий, наслідки сприятливі, після вилікування функція ока не порушена (рис. 113).
Туберкульозні склерити характерезуються тривалим і млявим перебігом. Процес розвивається в передніх відділах ока поблизу рогівки і може поширюватись на гли
бокі шари склери. Епісклери- ти перебігають з маловираже- ними симптомами. Склерити мають виражену клініку — тупий сильний біль у оці. Процес має сприятливий, але тривалий перебіг, після лікування не залишає помітних ускладнень. Туберкульозний кератит виникає на фоні гематогенно- дисемінованого туберкульозу у вигляді вогнища у склері, ціліарному тілі, райдужці або у вигляді туберкульозно-алергічного ураження як параспецифічна алергічна реакція.

 

 

 

 

Туберкульозний кон'юнктивіт — гранульома.

Рис. 113. Туберкульозний кон'юнктивіт — гранульома.

Виділяють дифузний і глибокий вогнищевий кератити. Хворі скаржаться на біль в оці, з'являється дифузне помутніння або окремі вогнища в стромі, преципітати при виникненні іридоцикліту. Фліктенульозно-скрофульозний кон'юнктивіт належить до туберкульозно-алергічних захворювань ока. Зустрічається у дітей і підлітків, хворих на туберкульоз внутрішньогрудних і шийних лімфатичних вузлів. На слизовій лімба біля рогівки або на роговій оболонці утворюються дрібні круглі вузлики — фліктени, які складаються із лімфоцитів, епітеліоїдних і плазматичних клітин. Від туберкульозного горбика відрізняються тим, що в них немає казеозного некрозу і мікобактерій туберкульозу. Хворі бояться світла, з'являється сльозивість, блефароспазм. Під впливом лікування фліктени розсмоктуються безслідно, але можуть утворюватись виразки, які загоюються з утворенням рубчика. Туберкульоз судинного тракту проявляється у вигляді іриту, іридоцикліту, хоріоїдиту або увеіту.
Туберкульоз райдужки характеризується виникненням вогнищ в стромі райдужки в період загострення дисемінованого туберкульозу. Поблизу зіниці з'являються дрібні сірі вузлики, райдужка набрякла, гіперемійована.

Процес може супроводжуватись утворенням сінехій і зрощенням зіниці. З'являються новоутворені судинні гранульоми. Туберкульозний хоріоїдит частіше локалізується в задніх відділах судинного тракту, поблизу диска зорового нерва. Передній відділ ока не уражений. Виявляють вогнища жовтого кольору з нечіткими краями, формуються атрофічні вогнища, можуть утворитись крововиливи, а також набряк, що сприяє відшаруванню сітківки ока (рис. 114).

 

 

Вогнищевий хоріоїдит
Рис. 114. Вогнищевий хоріоїдит.

 

Туберкульоз сітківки може перебігати у вигляді міліарного туберкульозного ретиніту, перифлебіту, солітарного туберкулу і периартеріїту. При міліарному ураженні спостерігають розсіяні округлі біло-сірі вузлики. Солітарний туберкул розміщений поблизу диска зорового нерва, який набрякає. Туберкульозний перифлебіт проявляється рецидивуючими крововиливами в сітківку і склоподібне тіло.

Прогноз погіршується у випадках крововиливів, що часто повторюються. Туберкульозний периартеріїт зустрічається рідко і проявляється утворенням муфт в стінках артерій і ексудативними вогнищами навколо уражених артерій.

Діагностика туберкульозу очей грунтується на комплексному обстеженні хворого. Враховують дані лабораторного та рентгенологічного досліджень, реакції на введення туберкуліну, характер клінічних симптомів з боку ураженого ока (результати офтальмологічного обстеження) і виключення інших інфекцій. Туберкульоз очей — це органний процес, що є наслідком гематогенного занесення інфекції або токсикоалергічної реакції.
Лікування проводиться з урахуванням характеру захворювання. Призначають 2-3 протитуберкульозні препарати протягом 9-12 місяців. Туберкулостатики приймаються традиційним методом, а також місцево у вигляді крапель, ін'єкцій субкон'юнктивально і внутрішньовенно. Поряд з цим проводиться десенсибілізуюча і загально- зміцнювальна терапія. Місцево застосовують 0,1 % розчин атропіну, ін'єкції кортизону, сухе тепло, діатермію, іонофорез розчину хлористого кальцію та ін.

Зміст

Читайте так же:

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.