Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Ультразвукове дослідженняУльтразвукове дослідження служить додатковим методом вивчення ОГК, що пов'язане з об’єктивними труднощами в оцінці легеневої тканини за допомогою ультразвуку. Для дослідження органів дихання застосовують В- метод ультразвукового сканування й доплерографію.
Ультразвукові дослідження (УЗД) дозволяють виявити ексудат в плевральній порожнині, відзначити окремо парієтальний та вісцеральний листки плеври за рахунок еховільного простору, при травмі грудної клітки візуалізувати підшкірну емфізему і рідину в плевральній порожнині в кількості до 15 — 20 мл, що значно менше кількості, яка виявляється рентгенологічно (в межах 100-200 мл і більше). Не складає труднощів і діагностика субплеврально розміщених кіст і абсцесів. Діагностика пухлин вельми ефективна при порівняно великих розмірах пухлини, при ателектазах.

Ультразвук використовується в радіології в 2 основних випадках: для формування секційних зображень досліджуваних органів і виміру швидкості кровообігу. Під ультразвуком мають на увазі звукові хвилі із частотою понад 20000 Гц, тобто вище порога чутності людського вуха. Найчастіше використовуються частоти в діапазоні 2-10 Мгц (1 Мгц = 1 млн Гц).
Ультрасонографія проводиться шляхом проходження через тіло вузько направленого ультразвукового променя від датчика. Ультразвук відбивається від різних тканин і повертається до датчика у вигляді ехо — що створює основу для формування секційного зображення. Датчик розміщується на шкірі пацієнта над досліджуваною областю. Найважливіша частина датчика — один або кілька п'єзоелектричних кристалів. Подача електричного потенціалу на кристал призводить до його механічної деформації, що в свою чергу приводить до генерації ультразвукових хвиль. Частота ультразвуку визначається резонансною частотою кристала і залежить від його товщини.

1.  Звичайне черезшкірне дослідження ОГК, прилеглих до неї анатомічних структур (наприклад, переднього середостіння) і патологічних утворів, для
визначення малих кількостей рідини в плевральних порожнинах, поверхово
2.   Ендосонографія, при якій ультразвуковий датчик невеликого розміру вводиться на кінці ендоскопа в одну з анатомічних порожнин або трубчастих структур: трахею й бронхи, аорту, легеневу артерію або коронарні судини, стравохід, плевральну порожнину;
3. Для вивчення серця й внутрішньо-серцевої динаміки у хворих з легеневою патологією застосовується ехокардіографія.
Нарешті, ультразвук є одним з найпоширеніших способів наведення при виконанні інвазивних процедур під променевим контролем. Пункції плевральної порожнини, змінених ділянок грудної стінки, пристінкових патологічних утворень, порожнини перикарда під контролем УЗД одержали в останні роки широке поширення.                                       

 

Ендосонографія набуває все більшого значення у визначенні стадії рака легені й оцінці новоутворень середостіння. Вивчення стінок повітропровідних шляхів і розташованих поруч із ними структур за допомогою ультразвукового датчика, який закріплений на кінці бронхоскопа, дозволяє одержати важливу інформацію про локалізацію й поширеність пухлини. Метод здатний виявляти пухлинну інвазію судин середостіння при черезстравохідному дослідженні, глибину проростання пухлини в стінку трахеї й бронха при черезбронхіальному дослідженні. Особливого значення набувають транстрахеальні й розташованих утвореннях (ребрах, плеврі, у легенях субплеврально).

 

Для вивчення ОГК використають наступні види УЗД: трансбронхіальні пункції патологічних утворень і лімфатичних вузлів при ендосонографії.

 

 

ЗМІСТ

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.