Цей вид пневмоній зустрічається з частотою до 10%, частіше у дитячому віці.

Клініка їх може бути різною: гострою, з високою температурою, тяжким загальним станом, або менше вираженою — з поступовим розвитком, субфебрильною температурою і відносно задовільним загальним станом. Типовим є кашель з виділенням слизово-гнійного мокротиння та домішками крові. Відрізнити стафілококову пневмонію від стрептококової можна єдиним методом — шляхом отримання при бактеріальному дослідженні чистої культури коків. Хворі можуть також скаржитись на біль в кінцівках, попереку, суглобах. В крові — лейкоцитоз зі зсувом вліво, прискорена ШОЕ.
На рентгенограмах для обох пневмоній характерною є наявність множинних двосторонніх запальних фокусів середніх і великих розмірів, контури їх нечіткі, інтенсивність залежить від розмірів. Для цих видів пневмоній типовою є тенденція до злиття фокусів і розпаду. При цьому на фоні інфільтративних тіней з’являються просвітлення, нерідко з горизонтальним рівнем рідини. Характерною є доволі швидка динаміка перебігу: на протязі 2-3 тижнів можна спостерігати появу інфільтратів, розпад і, навіть, перетворення порожнин розпаду в тонкостінні кісти з подальшим зменшенням їх розмірів. Інколи одночасно на рентгенограмі можна бачити всі перераховані ознаки. Характерним для цих пневмоній є приєднання плевриту, нерідко гнійного. Ще в 1968 p. Н. Schinz описав характерну тріаду ознак: інфільтрати, круглі порожнини розпаду та плевральний ексудат.
Завершення цих пневмоній (стафілококових та стрептококових) можуть бути різними. Інфільтрація може зникати повністю і деякий час буде зберігатися тільки посилений легеневий малюнок. Сформовані на місті порожнин набуті кісти можуть зберігатися від декількох місяців до декількох років. Більшість цих кіст поступово зменшуються, деформуються, сплющуються і залишають після себе ділянки пневмофіброзу. На жаль, інколи кісти збільшуються внаслідок існуючого клапанного здуття, що може привести в подальшому до їх розриву з формуванням спонтанного пневмотораксу. Тіні коренів, які в період розпалу були розширеними та малоструктурними, поступово нормалізуються. Залишковими явищами перенесеного ексудативного плевриту буває облітерація синусів та злуки.
Вищеописані зміни слід диференціювати з казеозною пневмонією, хронічною пневмонією та множинними абсцесами легень. Допомагає швидка динаміка патологічного процесу.

 

 

ЗМІСТ

Читайте так же:

  • Диференційна діагностика гострих абсцесів і гангрени легень Диференційна діагностика гострих абсцесів і гангрени легень проводиться з пневмонією, раком, туберкульозом, кістою, що нагноїлась, ехінококом, обмеженою емпіємою плеври […]
  • Застійна пневмонія В основі застійної пневмонії лежить пасивне переповнення венозних судин внаслідок наявності перепони відтоку крові, що зазвичай буває при вадах серця (переважно при […]
  • Бронхолегеневі кісти Розвиваються на 2-3 місяці внутрішньоутробного розвитку і являють собою повітряні або заповнені рідиною порожнини. Питома вага бронхолегеневих кіст серед інших […]
  • Крупозна пневмонія Крупозна пневмонія називається ще плевропневмонією, частковою, фібринозною і ін. При типовому розвитку вона характеризується появою лихоманки до 40°С, кашлем з […]
  • Рентгеноскопія Рентгеноскопія ОГК є швидким й простим у технічному відношенні способом отримання зображення органів грудної клітки на екрані. В сучасних рентгенівських апаратах, […]
  • Емпієма плеври Емпієма плеври (гнійний плеврит, піоторакс) —- накопичення гною у плевральній порожнині. До причин розвитку емпієми плеври належать несприятливий перебіг […]
  • Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів ТВГЛВ виникає в результаті первинного зараження туберкульозом у дітей, підлітків і молодих людей і по частоті проявів первинного туберкульозу у дітей дана форма займає […]