Рентгенодіагностика. Вважається, що на ранніх стадіях ЕЛ не може бути діаностована при звичайній рентгенографії легень.
Рентгенологічні ознаки вираженої емфіземи можуть бути розділені на три групи: зміни грудної клітки, зміни легень і зміни діафрагми. Крім того, ознаки ЕЛ ще поділяють на дві характерні групи: ознаки, які свідчать про збільшення об’єму легень і ознаки легеневої деструкції. При поєднанні обох груп ознак чутливість рентгенографії зростає до 80%.
Окремі автори виділяють ще прямі рентгенологічні ознаки ЕЛ, до яких відносять тільки тонкостінні повітряні порожнини (як правило, великих розмірів) і поширені ділянки легеневих полів, полишених легеневого малюнка, зазвичай в поєднанні з відтисненням або обривом видимих легеневих судин. Обидві ці ознаки характеризують бульозну емфізему, при якій в легеневій тканині і виникають великі повітряні порожнини. Внутрішньодолькова емфізема може бути виявлена при променевому дослідженні тільки при КТ.
До змін грудної клітки при ЕЛ в першу чергу слід віднести зміни її форми: бочкоподібна, дзвоноподібна або в формі піскового годинника (грудна клітка з утворенням втягнень на бічних стінках в нижніх відділах). Враження збільшеного об’єму грудної клітки при емфіземі обумовлене збільшенням вертикального, поперечного і передньозаднього розміру грудної клітки. Вистояння груднини наперед при ЕЛ обумовлює появу такої рентгенологічної ознаки, як розширення переднього середостіння — зіяння. Поперечний хід ребер часто спостерігається при емфіземі, проте він може бути обумовлений і конституціональним фактором. Дещо більше значення має розширення міжреберних проміжків, особливо в нижніх відділах грудної клітки.
Найбільш відомою ознакою змін легень при емфіземі є симптом підвищеної прозорості легень. Не дивлячись на велику популярність цієї ознаки, слід підкреслити великий суб’єктивізм в оцінці прозорості і, крім того, залежність цього симптому від багатьох факторів. На прозорість полів впливає товщина м’яко-тканинного покриву грудної клітки, технічні умови виконання рентгенограми і ін. Тому цінність цієї ознаки є недостатньо надійною. До того
ж, ще в 1935 році Антоні і Шварц вважали, що підвищена прозорість при емфіземі залежить не стільки від збільшення об’єму легень, а від зменшення їх кровонаповнення. Для підтвердження цього симптому більше значення має визначення змін прозорості легені в різні фази дихання. Ця ознака характеризує не морфологічні зміни при ЕЛ, а вентиляційну здатність легень. Про ступінь порушення вентиляції можна скласти враження і по двох рентгенограмах ОГК в бічній проекції на глибокому вдиху і на глибокому видиху.

Слід підкреслити, що збільшення об’єму і підвищення прозорості легень є важливими рентгенологічними критеріями ЕЛ, проте вони не завжди спостерігаються на ранніх стадіях захворювання і, навпаки, бувають у пацієнтів з гіпервентиляцією легень при відсутності ЕЛ (наприклад, при загостренні бронхіальної астми, бронхіолітах).
Досвід показує, що при емфіземі мають місце зміни легеневого малюнка. Останні проявляються посиленням і деформацією легеневого малюнка в прикореневих зонах і наддіафрагмальних відділах, потовщенням стінок великих бронхів, нечіткими контурами судин і бронхів, коренів легень. В практичній роботі ці зміни визначають як пневмофіброз. Периваскулярний і перибронхіальний фіброз дійсно часто розвиваються при ХОЗЛ, проте не менш частою причиною вищеназваних змін легеневого малюнка є лівошлуночкова недостатність і інфекційні загострення ХОЗЛ. Обидва ці стани приводять до набряку легеневого інтерстицію навколо судин і бронхів, потовщенню їх стінок, що й відображується на рентгенограмах лінійними і сітковими тінями.
Для емфіземи характерним є розширення і підвищення інтенсивності тіней коренів легень також за рахунок розширення легеневої артерії, обумовлене підвищеним опором в МКК і розвитком артеріальної легеневої гіпертензії. В напрямку до периферії легеневий малюнок збіднюється.
Для ЕЛ характерними є також зміни діафрагми в вигляді її низького розміщення. Проте слід пам’ятати, що низьке розміщення куполів може мати місце і у астеніків. Найбільш постійною ознакою є сплощення куполів, або зниження їх висоти. По мірі сплощення діафрагми найбільш висока точка її купола переміщується від середньо-ключичної лінії в медіальну сторону, що й обумовлює при вираженій ЕЛ форму діафрагми в вигляді "намету".
Нерідко при емфіземі можна спостерігати і різноманітні деформації куполів в вигляді зубчатості і ін. Важливою ознакою, до того ж об’єктивною, є збільшення бічних, а також задніх реберно-діафрагмальних синусів. Вважається, що розміри бічного синуса більше 45 градусів є патогномонічними для емфіземи. Для ЕЛ характерно також зниження амплітуди рухомості куполів, тобто ця ознака характеризує порушення функції діафрагми. В першу чергу зменшується опускання діафрагми на вдиху.
Комп’ютерна томографія, особливо високого розрізнення, має значно більшу чутливість в діагностиці ЕЛ (> 90%). Градація емфіземи проводиться по кількісному аналізу або шляхом візуальної градації. На відміну від рентгенографії, КТ дозволяє виявити ЕЛ уже на початкових етапах захворювання, чітко визначити локалізацію, розміри і поширеність емфізематозних зон (навіть при стандартному дослідженні на висоті вдиху).

Для підвищення точності кількісної оцінки ЕЛ методом КТ багато виробників комп’ютерних програм розробили програмні продукти для автоматичного або напівавтоматичного аналізу щільності легеневої тканини (денситометрії). Перевагою програм денситометрії є виключення суб’єктивного компоненту оцінки, котрий залежить від кваліфікації і досвіду лікаря, якості зображення і ін. Об’єктивна оцінка EЛ дозволяє зіставляти результати, отримані в процесі динамічного спостереження або в різних лікувальних закладах.

Читайте так же:

  • Крововиливи в середостіння Крововиливи в середостіння при тяжкій закритій травмі грудної клітки мають місце у 10-15% постраждалих. Рентгенологічне дослідження є особливо важливим у випадках […]
  • Класифікація і лікування плевритів Лікування хворих симптоматичне. Призначають протизапальні засоби (антибіотики, протитуберкульозні препарати тощо). Проводять пункцію плеври, у разі ускладнення у […]
  • Травматичні пошкодження діафрагми Діафрагмальні грижі і релаксація діафрагми являються найпоширенішою хірургічною патологією грудочеревної перешкоди. Вони можуть виникати внаслідок аномалії […]
  • Осумкований плеврит Осумкований плеврит. За наявності міжплевральних зрощень після попереднього сухого плевриту може розвиватись осумкований ексудативний первинний плеврит. Якщо зрощення […]
  • Порушення бронхіальної прохідності В 1921 році К. Джексон виділив 3 основних типи закриття бронха стороннім тілом: часткове, клапанне і повне. В тих випадках, коли набухання слизової виражене помірно, а […]
  • Пухлини плеври Пухлини плеври. Джерелом росту пухлин плеври є легенева і пристінкова плевра. За морфологічною структурою розрізнюють доброякісні і злоякісні пухлини. Останні можуть […]
  • Гострі ателектази Гострі ателектази нерідко розвиваються при закритих травмах, частіше при пораненнях грудної клітки. Вони можуть бути обумовлені обтурацією бронхів згустками крові, […]