Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Пухлини і кісти середостіння складають 0,5-3% серед новоутворень різної локалізації. Найбільш частими об'ємними утвореннями середостіння є пухлини вилочкової залози, нейрогенні пухлини і доброякісні кісти. Існує помітна відмінність в структурі об'ємних утворень середостіння дорослих і дітей. Так, у дітей нейрогенні і ембріональні пухлини, а також бронхо- і ентерогенні кісти складають 80% всіх об'ємних утворень середостіння.

Пухлини і кісти середостіння довгий час протікають безсимптомно і тому виявляються, як правило, на пізніх стадіях розвитку, коли вони, досягаючи великих розмірів, здавлюють прилеглі органи. Приблизно у 1/3 хворих об'ємні утворення середостіння виявляються випадково. Серед випадково виявлених пухлин середостіння 83% доброякісні, а серед хворих з медіастинальними симптомами 57% злоякісні.

При злоякісних пухлинах клінічні симптоми загального характеру зазвичай обумовлені інтоксикацією. До них відносяться: підвищення температури тіла, зниження апетиту, підвищена стомлюваність. Місцеві симптоми пов'язані із здавлюванням сусідніх органів: біль в грудях, кашель, задишка, дисфагія, синдром верхньої порожнистої вени, охриплість голосу, обумовлена ураженням поворотного нерва, парез діафрагмального нерва.

Особливістю є те, що різні об'ємні утворення середостіння вимагають диференційованого підходу до їх лікування. Деякі з них, такі як тимоліпоми, струма, кісти, лімфангіоми і гемангіоми, часто не потребують оперативного видалення, тоді як підозра на злоякісний процес вимагає верифікації, оцінки поширеності і вживання радикальних заходів.

У диференціальній діагностиці пухлин середостіння велике значення має їх локалізація. Встановлені зони переважного розташування різних патологічних утворень середостіння. Так, переднє середостіння є зоною переважної локалізації внутрішньогрудного зобу, пухлин вилочкової залози, лімфом, гермінативних пухлин, тератоїдних утворень, загруднинного зобу, целомічних кіст перикарда, ліпом. У задньому середостінні зазвичай розташовуються невриноми і ентерогенні кісти. Середній відділ середнього і переднього середостіння (рівень біфуркації і коренів легень) є зоною переважної локалізації лімфопроліферативних процесів (лімфом, туберкульозу, саркоїдозу), метастазів злоякісних пухлин різної локалізації. Бронхогенні і ентерогенні кісти локалізуються переважно в передньому відділі заднього середостіння (просторі Гольцкнехта). Невриноми зазвичай розташовуються в паравертебральних борознах. Фіброми і судинні пухлини не мають переважної локалізації.

На початку діагностичного процесу перш за все необхідно вирішити питання, чи виходить пухлина з легеневої тканини або з середостіння. Для цих цілей свого часу велике значення надавалося правилам Ленка. Слід, проте, враховувати, що ці правила можуть бути прийняті з відомими обмовками. Річ у тому, що пухлини середостіння, розташовані в паравертебральній борозні, проектуються на легеневу тканину, оскільки вони не можуть рости в медіальному напрямі, зустрічаючи перешкоду з боку хребта. Те ж саме відноситься до кіст і пухлин, розташованих паракардіально. З іншого боку, пухлини, які ростуть з парамедіастинальних відділів легені, на рентгенограмах в прямій проекції можуть проектуватися на тінь середостіння. Це в першу чергу стосується передніх і задніх відділів грудної клітки, де протилежні легені близько підходять одна до одної, майже стикаючись між собою, відповідно патологічні утворення з цих ділянок легеневої тканини проектуватимуться на силует середостіння. Має певне значення описаний Е.А. Зініхіною так званий симптом тупих кутів. При пухлинах, що експансивно ростуть, і кістах середостіння в деяких випадках відбувається відсовування назовні медіастинальної плеври, яка, плавно переходячи в серединну тінь, утворює тупі кути. На жаль, і ця ознака часто виявляється ненадійною, бо злоякісні пухлини легень внаслідок поширення на плевру і тим більше пухлини медіастинальної плеври часто плавно переходять на контур середостіння.

Об'ємні утворення середостіння в більшості випадків мають чіткі рівні контури, внутрішньолегеневі утворення — нечіткі і нерівні контури. Спікулоподібні контури характерні для внутрішньолегеневих утворень. Вважається, що якщо враховувати ці критерії, то можна в 99% випадків точно визначити приналежність патологічного утворення легені, плеврі або середостінню. Наступним кроком в діагностичному алгоритмі вважається визначення органної приналежності об'ємного утворення середостіння. Близько 10% таких утворень є різними судинними аномаліями. Особливо велике значення має точна діагностика аневризм аорти, бо неправильне трактування даної патології може мати вельми драматичні наслідки під час хірургічного втручання.

 

ЗМІСТ

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.