[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Пухлини і кісти середостіння складають 0,5-3% серед новоутворень різної локалізації. Найбільш частими об'ємними утвореннями середостіння є пухлини вилочкової залози, нейрогенні пухлини і доброякісні кісти. Існує помітна відмінність в структурі об'ємних утворень середостіння дорослих і дітей. Так, у дітей нейрогенні і ембріональні пухлини, а також бронхо- і ентерогенні кісти складають 80% всіх об'ємних утворень середостіння.

Пухлини і кісти середостіння довгий час протікають безсимптомно і тому виявляються, як правило, на пізніх стадіях розвитку, коли вони, досягаючи великих розмірів, здавлюють прилеглі органи. Приблизно у 1/3 хворих об'ємні утворення середостіння виявляються випадково. Серед випадково виявлених пухлин середостіння 83% доброякісні, а серед хворих з медіастинальними симптомами 57% злоякісні.

При злоякісних пухлинах клінічні симптоми загального характеру зазвичай обумовлені інтоксикацією. До них відносяться: підвищення температури тіла, зниження апетиту, підвищена стомлюваність. Місцеві симптоми пов'язані із здавлюванням сусідніх органів: біль в грудях, кашель, задишка, дисфагія, синдром верхньої порожнистої вени, охриплість голосу, обумовлена ураженням поворотного нерва, парез діафрагмального нерва.

Особливістю є те, що різні об'ємні утворення середостіння вимагають диференційованого підходу до їх лікування. Деякі з них, такі як тимоліпоми, струма, кісти, лімфангіоми і гемангіоми, часто не потребують оперативного видалення, тоді як підозра на злоякісний процес вимагає верифікації, оцінки поширеності і вживання радикальних заходів.

У диференціальній діагностиці пухлин середостіння велике значення має їх локалізація. Встановлені зони переважного розташування різних патологічних утворень середостіння. Так, переднє середостіння є зоною переважної локалізації внутрішньогрудного зобу, пухлин вилочкової залози, лімфом, гермінативних пухлин, тератоїдних утворень, загруднинного зобу, целомічних кіст перикарда, ліпом. У задньому середостінні зазвичай розташовуються невриноми і ентерогенні кісти. Середній відділ середнього і переднього середостіння (рівень біфуркації і коренів легень) є зоною переважної локалізації лімфопроліферативних процесів (лімфом, туберкульозу, саркоїдозу), метастазів злоякісних пухлин різної локалізації. Бронхогенні і ентерогенні кісти локалізуються переважно в передньому відділі заднього середостіння (просторі Гольцкнехта). Невриноми зазвичай розташовуються в паравертебральних борознах. Фіброми і судинні пухлини не мають переважної локалізації.

На початку діагностичного процесу перш за все необхідно вирішити питання, чи виходить пухлина з легеневої тканини або з середостіння. Для цих цілей свого часу велике значення надавалося правилам Ленка. Слід, проте, враховувати, що ці правила можуть бути прийняті з відомими обмовками. Річ у тому, що пухлини середостіння, розташовані в паравертебральній борозні, проектуються на легеневу тканину, оскільки вони не можуть рости в медіальному напрямі, зустрічаючи перешкоду з боку хребта. Те ж саме відноситься до кіст і пухлин, розташованих паракардіально. З іншого боку, пухлини, які ростуть з парамедіастинальних відділів легені, на рентгенограмах в прямій проекції можуть проектуватися на тінь середостіння. Це в першу чергу стосується передніх і задніх відділів грудної клітки, де протилежні легені близько підходять одна до одної, майже стикаючись між собою, відповідно патологічні утворення з цих ділянок легеневої тканини проектуватимуться на силует середостіння. Має певне значення описаний Е.А. Зініхіною так званий симптом тупих кутів. При пухлинах, що експансивно ростуть, і кістах середостіння в деяких випадках відбувається відсовування назовні медіастинальної плеври, яка, плавно переходячи в серединну тінь, утворює тупі кути. На жаль, і ця ознака часто виявляється ненадійною, бо злоякісні пухлини легень внаслідок поширення на плевру і тим більше пухлини медіастинальної плеври часто плавно переходять на контур середостіння.

Об'ємні утворення середостіння в більшості випадків мають чіткі рівні контури, внутрішньолегеневі утворення — нечіткі і нерівні контури. Спікулоподібні контури характерні для внутрішньолегеневих утворень. Вважається, що якщо враховувати ці критерії, то можна в 99% випадків точно визначити приналежність патологічного утворення легені, плеврі або середостінню. Наступним кроком в діагностичному алгоритмі вважається визначення органної приналежності об'ємного утворення середостіння. Близько 10% таких утворень є різними судинними аномаліями. Особливо велике значення має точна діагностика аневризм аорти, бо неправильне трактування даної патології може мати вельми драматичні наслідки під час хірургічного втручання.

 

ЗМІСТ

Читайте так же:

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.