Клебсієльна пневмонія (стара назва Фрідлендерівська пневмонія) є  вельми тяжкою формою. Рентгенологічно має типову картину: запальні інфільтрати при динамічному спостереженні швидко зливаються в виражений частковий процес зі збільшенням в об’ємі. При великому процесі можливе зміщення трахеї і навіть серединної тіні в здорову сторону. Тінь ураженої ділянки інтенсивна. Навіть в перший день захворювання на фоні інфільтрату можуть візуалізуватись просвітлення, обумовлені розпадом і розплавленням легеневої тканини. Вони, як правило, множинні, їх контури у переважній більшості чіткі.
В інших випадках може мати місце затемнення частки з наявністю вогнищ в інших відділах цієї ж або контрлатеральної легені з формуванням порожнин, які в ряді випадків швидко перетворюються в кістоподібні утвори. При цьому має місце виражена реакція коренів і плеври.
Результатом пневмонії може бути повне одужання, при тривалому важкому перебігу розвивається пневмофіброз з бронхоектазами і множинними порожнинами, облітерація синусів і ін.

 

 

Мікоплазменна пневмонія частіше уражає нижні частки легень, хоча це не є обов’язковим. Двосторонні процеси бувають часто, проте вони, як правило, несиметричні. Рентгенологічні прояви характеризуються інфільтративною тінню в вигляді тяжів з нерівними контурами, більш інтенсивною у коренях. Характерним для цієї пневмонії вважається поширення інфільтративних змін на здорові ділянки з одночасним розсмоктуванням існуючих. Процес може обмежуватись і залученням окремих сегментів. У 1/3-1/4 хворих приєднуються плеврити з невеликою кількістю рідини; ще частіше зустрічається просто ущільнення плеври.

 

Легіонельозна пневмонія зустрічається рідко, характеризується появою масивних інфільтратів в легенях, які на початку захворювання можуть обмежуватись однією часткою. Процес може бути двостороннім, поширюватись частіше на нижні частки з розвитком деструктивних змін і пневмотораксу.

 

Хламідійні пневмонії нерідко поєднуються з цитомегаловірусом. Рентгенологічно проявляються гіперпневматозом, потовщенням стінок бронхів в ортоградній проекції, посиленням легеневого малюнка, наявністю вогнищевих дрібних тіней — хоча інколи вони можуть бути і більшими і, навіть, мати зливний характер.

 

Пневмоцистними пневмоніями частіше хворіють особи з порушеним імунітетом після тривалого прийому кортикостероїдів, антибіотиків, імунодепресивних препаратів, з лейкозом, злоякісними пухлинами, ВІЛ- інфіковані і ін.
Існує два варіанти пневмоцистозу: захворювання у хворих з імунодефіцитом розвивається гостро, з температурою до 3 8 °С, кашлем, тахіпное, вираженою задишкою та мізерними фізикальними даними. При другому варіанті захворювання розвивається поступово, без виражених на початку хвороби респіраторних симптомів. Дихальні розлади наростають поступово на протязі 2-3 тижнів. Летальність — до 50%.
Рентгенологічне дослідження при першому варіанті встановлює двосторонні дифузні зміни, які спочатку локалізуються в навколокореневих зонах, а потім поширюються до периферії. Інфільтрація, як правило, неінтенсивна, має зернистий вид, периферичні відділи здуті. Виявляється в подальшому дифузне пониження прозорості по типу “мутного” фона. При прогресуванні інтенсивність інфільтративних змін наростає, нагадує картину так названого “ватного” пониження прозорості. На фоні інфільтративних змін появляються просвітлення, обумовлені накопиченням повітря по ходу судин, бронхів, під плевральними листками і ін. Лімфатичні вузли коренів не змінюються. Може розвиватись спонтанний пневмоторакс.
При другому варіанті може бути така ж картина, проте тіні частіше бувають множинними, міліарними (дрібними), хоча інколи носять і зливний характер. Виражений гіперпневматоз, нерідко формуються ателектази.
Найбільш достовірним способом діагностики вважається легенева біопсія. Встановлення правильного етіологічного діагнозу є вельми важливим у зв’язку з особливостями терапії.

 

Алергічні пневмонії можуть виникати внаслідок продуктів життєдіяльності паразитів, введення деяких медикаментів, вдиханні квіткового пилу і ін.
При рентгенологічному дослідженні візуалізуються поодинокі або множинні однорідні інфільтрати, як правило, малої інтенсивності, неправильної, а інколи округлої форми. Останні зазвичай не відповідають анатомічним структурам — часткам і сегментам. У деяких хворих порушується легенева вентиляція, обумовлена супутнім обструктивним алергічним бронхітом. Як правило, для алергічних інфільтратів типовою є “летючість”, тобто зникнення в одному відділі легені і поява в іншому.
В більшості випадків повний зворотній розвиток алергічних інфільтратів наступає на протязі 1-2 тижнів. При приєднанні бактеріальної суперінфекції перебіг процесу може бути тривалим.

 

 

ЗМІСТ

Читайте так же:

  • Крововиливи в середостіння Крововиливи в середостіння при тяжкій закритій травмі грудної клітки мають місце у 10-15% постраждалих. Рентгенологічне дослідження є особливо важливим у випадках […]
  • Класифікація і лікування плевритів Лікування хворих симптоматичне. Призначають протизапальні засоби (антибіотики, протитуберкульозні препарати тощо). Проводять пункцію плеври, у разі ускладнення у […]
  • Травматичні пошкодження діафрагми Діафрагмальні грижі і релаксація діафрагми являються найпоширенішою хірургічною патологією грудочеревної перешкоди. Вони можуть виникати внаслідок аномалії […]
  • Осумкований плеврит Осумкований плеврит. За наявності міжплевральних зрощень після попереднього сухого плевриту може розвиватись осумкований ексудативний первинний плеврит. Якщо зрощення […]
  • Порушення бронхіальної прохідності В 1921 році К. Джексон виділив 3 основних типи закриття бронха стороннім тілом: часткове, клапанне і повне. В тих випадках, коли набухання слизової виражене помірно, а […]
  • Пухлини плеври Пухлини плеври. Джерелом росту пухлин плеври є легенева і пристінкова плевра. За морфологічною структурою розрізнюють доброякісні і злоякісні пухлини. Останні можуть […]
  • Гострі ателектази Гострі ателектази нерідко розвиваються при закритих травмах, частіше при пораненнях грудної клітки. Вони можуть бути обумовлені обтурацією бронхів згустками крові, […]