[sape_tizer]
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Інфекційний процес в середостінні може бути гострим і небезпечним для життя або хронічним, таким, що поволі прогресує аж до утворення абсцесу. Хронічний медіастиніт, зазвичай іранулематозний, найчастіше є результатом туберкульозної або грибкової (гістоплазмоз, кокцидіомікоз) інфекції. Крім того, описана медіастинопатія неясної етіології, яка характеризується розвитком щільної фіброзної тканини, іноді пов'язаної з подібними змінами в інших частинах тіла, наприклад в ретроперитонеальному просторі.

Гострий медіастиніт. Гостра інфекція середостіння зустрічається рідко і у більшості хворих є наслідком розриву (перфорації) стравоходу. Стравохід може бути перфорований в результаті різних причин, які включають ерозію при первинній карциномі, ускладнення езофагогастроскопії (при супутній біопсії), або спонтанно, після блювання або у момент його. У меншому відсотку випадків гострий медіастиніт пов'язаний з безпосереднім інфікуванням з ретрофарингеального простору (наприклад, при скарлатині) легень, плеври, лімфатичних вузлів, перикарда.

Клініка: наявність у хворого вираженого ретростернального болю, що розвинувся гостро, іррадіював в шию. Хвороба зазвичай супроводжується підвищенням температури тіла з ознобом і обструкцією верхньої порожнистої вени. У хворих з розривом стравоходу розвивається підшкірна емфізема на шиї і вислуховується «тріск» при аускультації вище за верхівку серця.
Головною рентгенологічною ознакою гострого медіастиніту є двостороннє збільшення тіні середостіння (зазвичай верхніх його відділів), що має нечіткий край, і зміну конфігурації. При накопиченні великої кількості гною, особливо помітне розширення серединної тіні має місце в нижньому його відділі. У бічній проекції визначається звуження ретростернального простору, аж до повного його затемнення. При медіастиніті, пов'язаному з розривом стравоходу, в середостінні, як і в м'яких тканинах шиї, може бути видний газ. Медіастиніт може поєднуватися з пневмотораксом і гідропневмотораксом, частіше лівобічним. Описаний також розвиток множинних абсцесів. Діагноз швидко підтверджується рентгенологічно при виявленні контрастного матеріалу в параезофагеальному просторі або плевральній порожнині. Коли діагноз своєчасно не встановлюється і лікування не призначається, запалення може прогресувати аж до формування абсцесу з подальшою його перфорацією в стравохід, бронхи або плевральну порожнину. Прогноз у хворих гострим медіастинітом унаслідок розриву стравоходу незадовільний.

Диференціювати гострий медіастиніт необхідно з гематомою середостіння, при якій контур розширеної тіні чіткий.

Хронічний медіастиніт. Етіологія захворювання часто залишається неясною. Залежно від того, який процес перебігає в середостінні — гранулематозний або фібротичний, розрізняють два варіанти хронічного медіастиніту. Хоча в більшості випадків гранулематозного ураження етіологія його не встановлюється, найбільш частими причинами, найімовірніше, є гістоплазмоз і туберкульоз. Частіше запальний процес розвивається у верхній частині середостіння, зазвичай попереду трахеї, біля воріт легень. Ступінь клітинної інфільтрації і казеозу варіюють в широких межах, запальна реакція зазвичай поєднується з фібротичним процесом.
Найбільш загальним рентгенологічним симптомом є розширення верхньої частини середостіння з паратрахеальними утвореннями, яке чіткіше візуалізується справа, ніж зліва. В деяких випадках зустрічається кальцифікація. У частини хворих зміни в легеневій тканині або збільшення бронхопульмональних лімфатичних вузлів указують на легеневу причину медіастинальної патології. Іноді медіастинальний силует може бути нормальним, а рентгенологічні прояви свідчать про бронхіальну або судинну обструкцію.
У більшості хворих ніяких симптомів не спостерігається. Можуть мати місце симптоми здавлювання медіастинальних структур: синдром верхньої порожнистої вени, залучення до процесу стравоходу, компресія трахеобронхіального дерева, бронхостравохідна нориця і ін. У окремих хворих ці прояви можуть комбінуватися. Синдром верхньої порожнистої вени при даній патології зустрічається рідше, ніж при злоякісних новоутвореннях. Легенева гіпертензія зазвичай є наслідком обструкції легеневих вен з подальшою венозною гіпертензією і артеріальною вазоконстрикцією.
Склерозивний медіастиніт (ідіопатичний медіастинальний фіброз). Захворювання вірогідно поліетіологічне, в більшості випадків розцінюється як кінцева стадія гранулематозного процесу (інфекції). Медіастинальний і ретроперитонеальний фіброз іноді розвиваються при лікуванні деякими препаратами, часто регресує після відміни ліків. Однією з помітних характеристик склерозивного медіастиніту є його поєднання з подібними фіброзивними процесами в інших анатомічних областях — ретроперитонеальним фіброзом, псевдопухлиною орбіти, зобом Ріделя, перитифлітом. Анатомічна локалізація склерозивного медіастиніту подібна до гранулематозного процесу і охоплює паратрахеальну зону, ворота легень, корінь з однієї або двох сторін. Морфологічно має місце розвиток фіброзної тканини у верхній частині середостіння, більшою мірою виражений справа. Склерозивний процес може приводити до обструкції верхньої порожнистої вени або безіменних вен, здавлювати аорту, легеневі артерії і вени, стравохід, частину трахеобронхіального дерева. Якщо медіастинальний фіброз поєднується з ретроперитонеальним, то анатомічно вони можуть бути розділені.

Рентгенологічні ознаки склерозивного медіастиніту подібні до проявів гранулематозного.
Практично у всіх хворих є ознаки ураження медіастинальних структур, найчастіше — синдром верхньої порожнистої вени. Для встановлення достовірного діагнозу необхідне гістологічне дослідження тканини, отриманої при медіастиноскопії або торакотомії.

 

ЗМІСТ

Читайте так же:

  • Методики променевого дослідження органів грудної клітки Променевий метод дослідження є найбільш об'єктивним і основним у виявленні й оцінці характеру патологічних змін органів диихання та середостіння. Створення в […]
  • Осумкований плеврит Осумкований плеврит. За наявності міжплевральних зрощень після попереднього сухого плевриту може розвиватись осумкований ексудативний первинний плеврит. Якщо зрощення […]
  • Рентгенографія Рентгенографія є найчастішою і переважною методикою рентгенологічного дослідження грудної клітки у хворих любого віку, котра дозволяє виявляти як морфологічні прояви […]
  • Пневмоторакс Пневмоторакс характеризується при рентгенологічному дослідженні підвищеною прозорістю легеневого поля і відсутністю легеневого малюнка в зонах накопичення повітря в […]
  • Системний червоний вовчак Системний червоний вовчак -    найбільш поширене захворювання серед ДЗСТ, яке характеризується прогресуючим дифузним ураженням сполучної тканини й […]
  • Фібротизуючий альвеоліт (синдром Хаммена-Річа) Фібротизуючий альвеоліт - патологічний процес, який розвивається в інтерстиціальній тканині легень і приводить до прогресуючого пневмофіброзу й дихальної недостатності. […]
  • Системна склеродермія Системна склеродермия - рідкісне захворювання, котре характеризується склеротичними й індуративними змінами в сполучній тканині.   Клініка: зміни шкіри у вигляді […]
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.