Гострий набряк легень, обумовлений пропотіванням рідкої частини крові з легеневих капілярів у інтерстицій легені й альвеоли, клінічно проявляється тяжкою дихальною недостатністю. Зовнішня схожість клінічних проявів набряку легень при різних захворюваннях і патологічних процесах часто являється причиною застосування єдиної тактики лікування (оксигенація + морфін + периферичні вазодилятатори + диуретики), однак може привести до фатальних наслідків при інших патогенетичних механізмах розвитку набряку легень.
При слабкості лівого шлуночка або мітральній ваді внаслідок утруднення відтоку крові з МКК зростає гідростатичний тиск у легеневих капілярах і стає вищим від рівня осмотичного тиску крові. У результаті цього виникає геморагічний набряк легень. Сприяють набряку легень гіпоксія, ацидоз, захворювання центральної нервової системи.
Виділяють інтерстиціальну та альвеолярну стадії набряку легень. В інтерстиціальній фазі розвивається спазм або паралітичне розширення капілярів, набряк альвеолярного епітелію, транссудація рідини в міжальвеолярні перетинки, які потовщуються в 3-4 рази.
Під час наступної фази ці зміни поглиблюються, настає дистрофія ендотелію капілярів і пневмоцитів, їх злущування. Альвеоли заповнюються транссудатом.
За клінічним перебігом виділяють гостру (до 4 годин), підгостру (від 4 до 12 годин) і затяжну (від 12 годин до декількох діб) форми набряку легень.

 

Клініка характеризується появою вночі задишки, хворі приймають вимушене положення. При аускультації вислуховуються розсіяні сухі хрипи. Якщо допомога не надана своєчасно, інтерстиціальний набряк прогресує у розгорнуту картину альвеолярного набряку легень: з’являється пінисте харкотиння, інколи забарвлене у рожевий колір. Над легенями прослуховуються множинні вологі хрипи, спочатку у нижньозадніх ділянках легень. У міру наростання набряку легень хрипи піднімаються вище.

 

Зміни на рентгенограмі можуть виявлятись ще за 1-2 доби до появи розгорнутої клінічної картини. Спочатку це посилення легеневого малюнка за рахунок набряку інтерстицію, лінії Керлі — як наслідок набряку міжчасточкових перетинок. У подальшому з’являються двобічні вогнищеві тіні від міліарних до велико-вогнищевих, схильні до злиття, більше в прикореневих відділах, які можуть поширюватись на обидва легеневі поля. Інколи зміни можуть носити і асиметричний характер.
Тюріним Є.І. з співавт. (1985) виділені наступні 3 стадії альвеолярного набряку легень. І стадія альвеолярного набряку легень рентгенологічно проявляється гомогенним зниженням прозорості легень з наявністю нечітко визначених вогнищ та ділянок затемнення, обумовлених пропотіванням рідини в альвеолярну легеневу тканину. Внаслідок горизонтального положення хворих транссудат, як правило, скупчується в задніх відділах легень. Насичені набряковою рідиною задні бронхолегеневі сегменти (Syi, Sx, Sn) на знімках в прямій проекції нашаровуються на корені та навколокореневі відділи і обумовлюють інтенсивність та форму у вигляді „крил метелика”. Здуті передні сегменти (Sni-Sv) зумовлюють підвищену прозорість периферичних відділів легень.
На бічних рентгенограмах ОГК, як правило, виявляється плевральний випіт з розташуванням в задніх відділах плевральної порожнини у вигляді інтенсивного затемнення однорідного характеру біля задніх відділів ребер.
II     стадія альвеолярного набряку являється відображенням більш тривалого існування застійних змін в малому колі кровообігу та супроводжується поступовою зміною рентгенологічної картини. Ділянки зниженої прозорості легень за рахунок альвеолярного набряку доповнюються невеликими (2-4 см) інтенсивними тінями з нечіткими контурами, які локалізуються переважно в субплевральних відділах задніх сегментів. Висока інтенсивність цих тіней, плямистість легеневих полів, практично закономірне збереження вільних від вмісту просвітків бронхів, відсутність або незначна кількість рідини в плевральних порожнинах надають можливість відрізнити їх від змін, які були характерними для І стадії альвеолярного набряку легень.
III  стадія набряку легень на рентгенограмах ОГК суттєво відрізняється від відомих ознак лівошлуночкової недостатності. Вона характеризується нерівномірним підвищенням прозорості легеневих полів, яке поєднується з наростанням їх плямистості внаслідок організації альвеолярного вмісту.
Вогнищево-подібні тіні, які визначались у II стадії альвеолярного набряку, поступово перетворюються в більш великі (5-7 см) ділянки підвищеної інтенсивності з нерівними контурами та тяжистою структурою.
Прогноз при набряку легень серйозний. Летальність становить 20-50%, а якщо причиною набряку є інфаркт міокарда — до 90%.

 

ЗМІСТ

Читайте так же:

  • Септична пневмонія Септична пневмонія ускладнює перебіг сепсису. Причиною ураження легень є поширення гнійної інфекції з током крові у вигляді бактеріальних емболів з будь-якого гнійного […]
  • Пошкодження трахеї і бронхів Пошкодження трахеї і бронхів як правило, супроводжуються переломами верхніх ребер і зустрічаються не часто. Розрив наступає переважно в місці біфуркації трахеї або на […]
  • Ретенційні кісти Ретенційна кіста - порожнина в легенях, яка являє собою розширений бронх, в якому проксимальний відділ звужений або облітерований. В першому випадку виникають […]
  • Пухлини плеври Пухлини плеври. Джерелом росту пухлин плеври є легенева і пристінкова плевра. За морфологічною структурою розрізнюють доброякісні і злоякісні пухлини. Останні можуть […]
  • Крупозна пневмонія Крупозна пневмонія називається ще плевропневмонією, частковою, фібринозною і ін. При типовому розвитку вона характеризується появою лихоманки до 40°С, кашлем з […]
  • Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів ТВГЛВ виникає в результаті первинного зараження туберкульозом у дітей, підлітків і молодих людей і по частоті проявів первинного туберкульозу у дітей дана форма займає […]
  • Бронхіальна астма Бронхіальна астма (БА) - медична і соціальна проблема світового значення. Її актуальність зумовлена значним підвищенням рівня захворюваності, ураженням більш молодих […]