Епітеліальні, частіше внутрішньобронхіальні пухлини, зустрічаються частіше неепітеліальних, походять із слизової оболонки бронхів і ростуть ендобронхіально (аденоми, папіломи, циліндроми і ін.). Аденоми та папіломи знаходяться в просвітку головних чи часткових бронхів, іноді інтрамурально.

Клінічно проявляються кашлем, кровохарканням, задишкою, повторними пневмоніями.

Рентгенологічно на початку розвитку доброякісної пухлини рентгенологічна картина може бути нормальною. При порушенні бронхіальної прохідності спочатку в ураженій ділянці розвивається гіповентиляція, потім клапанний гіперпневматоз і ателектаз. На стадії гіповентиляції часто розвивається пневмонія, котра повторюється, призводячи до хронічного запального процесу. Для діагностики внутрішньобронхіальних пухлин роблять переекспоновані рентгенограми, томограми — на яких може визначатись чітко окреслена тінь пухлини на стінці бронха, кукса бронха асиметрично звужена, може бути звужена по типу «розтруба». Для уточнення діагнозу проводять бронхоскопію з біопсією. Ці пухлини дуже часто малігнізуються.

Неепітеліальні, частіше позабронхіальні (гамартоми, гамартохондроми, невриноми, фіброми, ліпоми і ін.) на відміну від внутрішньобронхіальних клінічно не проявляються.
Рентгенологічно зазвичай це поодинока округлої форми тінь, розмірами від 1 до 10 см і більше, різної інтенсивності, однорідної структури, за виключенням гамартохондроми, з чіткими моноциклічними контурами, іноді поліциклічними. Оточуюча легенева тканина не змінена.
Серед неепітеліальних доброякісних пухлин легень частіше всього зустрічається гамартохондрома (гамартома) — вона відноситься до гомопластичних дисембріом і має в своєму складі хрящову, м’язову, жирову і інші тканини.

Рентгенологічно проявляється наявністю поодинокої округлої тіні, частіше в нижній частці справа, розмірами від 1 см до 8 -10 см, іноді можуть бути множинні пухлини, середньої інтенсивності і інтенсивні за рахунок включень вапна в вигляді центрально розміщених вкраплень, іноді в вигляді конгломерату — ця характерна ознака, на жаль, спостерігається до 30-50%. Гамартохондрома має чіткі контури, оточуюча легенева тканина не змінена. Характеризується дуже повільним ростом. Малігнізація спостерігається дуже рідко.
Інші неепітеліальні пухлини не мають специфічних ознак і потребують уточненої рентгенодіагностики з використанням додаткових методик.

 

ЗМІСТ

Читайте так же:

  • Туберкульоз Туберкульоз є інфекційним захворюванням, обумовленим мікобактеріями (МБТ), котре характеризується тривалим перебігом і ураженням різних органів і систем. В 1993 р. […]
  • Саркоїдоз (хвороба Бенье — Бека — Шаумана) Саркоїдоз (хвороба Бенье - Бека - Шаумана) -  системне захворювання, при якому характерний розвиток в органах і тканинах епітеліоїдно-клітинних гранульом без […]
  • Анатомо фізіологічні особливості легень, плеври та середостіння Порожнина грудної клітки з її органами створює найбільш сприятливі умови для дослідження рентгенівськими променями: з однієї сторони досить рідкий кістковий каркас […]
  • Травматичні пошкодження діафрагми Діафрагмальні грижі і релаксація діафрагми являються найпоширенішою хірургічною патологією грудочеревної перешкоди. Вони можуть виникати внаслідок аномалії […]
  • Метастатичні пухлини легень Метастатичні пухлини легень зустрічаються від 15 до 30% у хворих з пухлинними захворюваннями. Пухлинні клітини заносяться до органів грудної порожнини гематогенним, […]
  • Лімфосаркома Лімфосаркома -злоякісна пухлина лімфоїдної тканини, котра розвивається з лімфоцитів різного ступеня зрілості. Спостерігається в будь-якому віці.   Клініка: […]
  • Фібротизуючий альвеоліт (синдром Хаммена-Річа) Фібротизуючий альвеоліт - патологічний процес, який розвивається в інтерстиціальній тканині легень і приводить до прогресуючого пневмофіброзу й дихальної недостатності. […]